…У дев’ятирічного Дмитрика Пташника було звичайне життя. Хлопчик вчився у школі, на дозвіллі займався улюбленою справою — грав у футбол. Але якось раптово Дімі стало важко пересуватись — він почав ходити, ніби спотикаючись, накульгував на ліву ногу, яка стала помітно викривлятись.
Мама хлопчика Марина одразу звернулася до лікарів, і з того моменту з медичних установ вони з сином не виходять. Після тривалих обстежень у малинській лікарні, медики не змогли дати відповіді, що відбувається із Дімою, запевняли, що хлопчик — здоровий. Та коли його ноги стали все більше деформуватись і, відтак, Дімі ставало все важче нормально пересуватись, медики висловили припущення, мовляв, у хлопчика — ДЦП. Далі було обстеження у обласних фахівців, які згодом діагностували у Діми складне генетичне захворювання — атаксія Фрідрейха.
Хвороба стала швидко прогресувати. Та лишень у 12 років хлопчику зробили першу операцію, після якої, однак, йому стало ще гірше…
Нині Дімі — 14-ть. Йому боляче і важко пересуватись самостійно, він більше відвідує школу, майже не ходить на прогулянки в сонячні літні чи весняні дні, а взимку взагалі не виходить на свіже повітря… І тепер хлопцеві знову потрібна операція.
— Але цього разу житомирські лікарі навіть обстеження не провели. Діма зняв шкарпетку, медики глянули на його ліву ногу й констатували, що тут обов’язково потрібне оперативне вручання, — розповідає мама хлопця Марина. — Самі, проте, не погодились на це, сказали: немає стовідсоткової гарантії, що після операції Діма зможе ходити. Відправили нас в інститут ортопедії у Київ. Там же медики нас, проте, запевнили, що операція не складна, обов’язково варто спробувати її зробити… Кажуть: збирайте гроші і приїздіть до нас...
Операція коштує 16 000 гривень. Ця, нібито незначна сума, насправді — великі гроші для родини Пташник. Діма — інвалід дитинства. Коли йому було лишень три рочки, його батьки розлучилися. До хвороби, хлопчик зрідка навідувався до татка, намагаючись налагодити стосунки із людиною, чиєї уваги і підтримки так потребував. Та дізнавшись про страшну недугу сина, рідний батько навідріз відмовився допомагати йому та його мамі. Хоча хвороба Дімі «дісталася» саме по батьковій лінії… Це, каже Марина, вияснили медики під час генетичних обстежень, і це він підтвердив сам…
Ноги Діми практично перестали ходити. Весь бюджет родини витрачається на його лікування. Марині, яка нині у декреті, важко і лікувати, і годувати сім'ю, у якій підростають ще двійко меншеньких сестричок Діми.
Та попри це, Марина робить усе можливе, щоб вчасно надавати сину необхідне лікування. А Діма, попри біль і розчарування від прогресування хвороби, не падає духом — щоб не було шкода, дивитися в минуле. Аби не відчувати біль, і піти від нудьги, Діма поринув у комп’ютер. Але не лише за іграми проводить час хлопець. Він чудово розбирається у комп’ютерних програмах, знає також як розібрати і відремонтувати цю техніку. І вже зараз Діма ділиться із мамою планами на майбутнє — після закінчення дев’ятого класу він хоче вчитися на програміста. Для цього Марина, в свою чергу, гроші із синової пенсії відкладає йому на навчання і, куди б не направили їх лікарі, — всюди возить його на лікування.
Атаксія Фрідрейха — складне генетичне захворювання, яке проявляється порушеннями опорно-рухового апарату, координації рухів, зниженням чутливості шкіри і призводить до безлічі інших супутніх захворювань. До кінця ця недуга не лікується, але хоча б на ноги встати у Діми є шанс.
Марина, однак, нині ще побоюється: погоджуватись на операцію сина чи ні.
— А, раптом, лікарям не вдасться виправити ваду… — у відчаї, каже жінка. — Це ж як — вони ламають ногу, три місяці Діма лежатиме у гіпсу, а потім, якщо кістка зростеться неправильно, скажуть: знову потрібно оперувати. А я так не хочу, щоб після цього син винив мене у тому, що я ще більше зіпсувала йому життя…
Усі свої 14 років Дмитро Пташник щодня відчуває біль і страждання, давайте використаємо будь-який шанс полегшити його хворобу. Ми просимо небайдужих малинчан підтримати цю родину: у кого є можливість, дати хлопцеві шанс стати повноцінним членом суспільства і залишити після себе слід на цій землі. Сподіваємося на вашу підтримку. Діма і його рідні будуть раді будь-якій допомозі.
БО БФ Волонтер 2015 р/р26005055803158 МФО 311744 в ПАТ КБ «Приватбанк» ЄДРПОУ 40104573, отримувач — БО «БФ “Волонтер 2015».
БО «БФ «Волонтер 2015».
