POLISYA.TODAY

Гордість Малинщини — хоробрі медики

Так буває, що молода людина, фахівець, яка після закінчення інституту направляється в один із регіонів України залишається там на завжди. Так трапилося з долею Гаманюка Анатолія Івановича - завідуючого хірургічного відділення Малинської ЦРЛ. 40 років тому прийшов у Малин лікувати жителів району.

Закінчувався перший місяць війни. Після 24-го ми зустрілися вперше. Він вивів авто з гаража і зачекав мене, щоб, як колись, по-приятельськи, привітатися і перепитатися, що кому набігло часом, поговорити. За мить я збагнув, що він мав потребу поговорити з кимось із добре знайомих – щоб витіснити із себе бодай дещицю болю і тривог, які пережив від початку війни, принаймні на десять-двадцять хвилин відійти від неспокою прожитих днів і ночей, поділитися з кимось трагедією пережитого, щоб просто відійти від операційної і ліжок із хворими, яких, так багато, ще не рятував.

-- Везли безперервно, протягом доби, лікарі не виходили з операційної, могли подихати на повні груди хіба тоді, коли внадцяте мили руки, -- Анатолій Іванович уперше говорив так, неначе висповідувався за час, протягом якого не бачилися, -- я ще жодної ночі не спав дома, спали у лікарні й інтерни, я, хапаючись за мить між операціями, мчав у місто, купував усім поїсти, одначе і поїсти не встигали, -- Гаманюк гасив утому в очах посмішкою, але не виходило і продовжував: -- Я за десятки літ роботи хірургом уперше бачив повністю обвуглених вогнем молодих людей, без голови, без обох ніг чи рук, уперше відчув, якою страшною і невмолимою є війна…

Небом прогув літак, потім другий, ми одразу збагнули, що літаки наші, ховатися зайве, і він сказав, ніби мимохіть, а насправді те, що виболіло за місяць війни:

-- Не можу дивитися на російське, на книги російських письменників, їхні фільми, не можу слухати їхні пісні, і це не мине, доки житиму…

Згодом ТСН показало сюжет, в якому Анатолій Гаманюк цікавився у пораненого полоненого бурята, чи він їв…

Зовсім інші серця українців і фашистів з-за поребрика, в українців і їхнього бункерфюрера…

Зав. хірургічним та анестезіологічним відділеннями Гаманюк А.І., Менакер Ю.Л

З початку бойових дій малинська лікарня взяла на себе роль прифронтового медзакладу, хірурги якого день у день героїчно боролися за життя поранених. І це при тому, що більшість медиків не мали жодного досвіду роботи з бойовими травмами.

– У лікарні лишилося близько 60 відсотків персоналу, -- розповів директор закладу Тарас Шевченко. -- Якщо в нас у штаті 312 працівників, то на роботу виходять приблизно 190…

Так і трудяться. Останнім часом стало легше, фронт відійшов далі, та медикам не бракує роботи. Не маючи жодного досвіду роботи з травмами від вибухів, кульових та осколкових поранень, вони продовжують рятувати життя наших бійців та мирних жителів, оперуючи трьох, а інколи й чотирьох важких пацієнтів. Навчилися. Головне завдання лікарів було стабілізувати поранених та направляти їх в інші медичні заклади області, де ситуація спокійніша.

Не можна не згадати про молодого 30-річного хірурга Тараса Шевченка, який за кілька днів до початку війни почав виконувати обов’язки директора лікарні і за умов бойових дій зумів налаштувати роботу усього колективу. Юному лікарю в екстремальних умовах вдалося зробити те, що не завжди вдається зробити в умовах мирного життя.

Заслужено мовиться: українці – нація героїв.

Раніше Полісся Today писав про героїв у білих халатах та як працюють малинські медики під час війни

Автор:заслужений журналіст України — Іван Вознюк 

Підписуйся на наш Телеграм канал, щоб бути в курсі останніх новин 

Читайте також:
Останні новини
Погляди республіканців на війну в Україні змінюють...
Україна знайшла мову з виборцями Трампа
Республіканці змінюють ставлення до війни в Україн...
Пожиттєві доплати для постраждалих від Чорнобиля:...
Ментальний стан українських дітей погіршується під...
Віталій Бунечко: На Житомирщині розпочали опалювал...
Увага! Неправомірне поширення інформації
⚡️ 5 штурмова бригада – Програма «Контракт 18-24:...
Чому важливо пильнувати власні комунікації під час...
"Пекельна пастка для ворога": на Житомир...
Продовжуємо залучати інвестиції в безпеку та майбу...
Тактика вогневих груп 61 окремої механізованої Сте...
У Лісабоні відбувся IV Форум із відновлення Житоми...
Як уберегти дитину від російських пасток: поради д...
У Португалії відбудеться IV Конференція з відновле...
Віталій Бунечко відвідав Бердичівський професійний...
Як підготуватися до можливих відключень електроене...
Заблокувано 6 нових «схем для ухилянтів»
московія вийшла з Конвенції проти тортур: які насл...
Герой із Малинщини повернувся з російського полону...