Минулого тижня за приміщенням районного Будинку культури почалось жваве будівництво: активно звозять блоки, інші будматеріали, і споруда росте на очах. Можливо, за проектом, вона буде вищою за РБК та пожежну частину з вежею? Хто і що споруджує у самому центрі Малина, і головне, наскільки це законно — з’ясовували журналісти «СП».
Спочатку один раз побачили
За районним Будинком культури чого тільки нема (так само, як і в ньому). Одразу за магазином «три дев’ятки» із такого собі вагончика-ресторанчика можна скуштувати експрес-обід або випити прохолодного напою і для цього є навіть столик зі стільцями. Далі, в глибині «заднього двору» РБК — кілька малинських підприємців відкрили свій малий бізнес у вигляді МАФів, в яких продається все — від будматеріалів до товарів широкого вжитку «економкласу» все по 40 і менше. Завершує архітектурний ансамбль споруд громадська вбиральня, яку вже давно ніхто не прибирає.
Зараз на задньому дворі РБК рух покупців порушує нове будівництво. На майданчику постійно трудяться декілька будівельників, і вже на фундаменті стіни з газоблоків викладені на чималу висоту.
Що ж за нова споруда зводиться в такому тісному добросусідстві так напрочуд швидко? З цим запитанням насамперед звернулись до головного архітектора Малина Олексія Візіренка.
Без фундаменту можна все?
— Олексію Володимировичу, що будується за районним Будинком культури? Узагалі, хіба дозволяється будуватись у такому місці? Я щось пропустила із сесій міської ради про капітальне будівництво об’єкта за РБК? Такого ж ніби не було цього року у матеріалах сесій…
— Звичайно, без дозволу подібного у місті не було б. Як відомо, за РБК відкрили МАФи декілька приватних підприємців міста, здається, чотири чи п’ять. Звернення одного з підприємців про споруджування там МАФу, наскільки я пам’ятаю, було ще до мера Стельмаха, потім «перейшло» до Шостака. Звернення про спорудження МАФу за РБК з паспортом прив’язки до земельної ділянки виносились на сесії міськради, певно, більше півроку, та депутати відхиляли його чомусь, ставили підприємцеві різні умови, скажімо, впорядкування громадської вбиральні тощо. Тепер от, як бачите, на сесії рішення було прийняте, і приватний підприємець отримав усі дозвільні документи та погодження на спорудження МАФУ у тому місці за Будинком культури.
— Що за підприємець?
— Краснопольський.
— Що буде у приміщенні?
— Наскільки володію інформацією, нас інформували, що там буде щось на кшталт дитячого кафе.
— Дитяче кафе біля самого туалету, від якого на сто метрів несе аміаком? Це як?
— Ну, я б так не згущував фарби…
— Олексію Володимировичу, отже, я так зрозуміла, що підприємцю дали дозвіл на капітальне будівництво у самому центрі за пару метрів від РБК? Це згідно законодавства?
— Яке ще капітальне будівництво? Там будують тимчасову споруду (ТС) — це новий термін, яким колись називали МАФи (малі архітектурні форми). Наразі, згідно чинного законодавства, МАФом можна назвати ромашку, яку комунальники встановили перед РБК. А те, що будує підприємець за РБК, — тимчасова споруда.
— Яка ж вона тимчасова з газоблоків? То ж не вагончик і не палатка…
— Сучасний газоблок — полегшений будівельний матеріал. А Тимчасова споруда — будується саме з полегшених будматеріалів, які можна перенести. За правилами, це відкрита або закрита будівля, обов’язково одноповерхова, площею не більше 30 метрів2. І головна умова тимчасової споруди — щоб вона зводилась без фундменту. За нормами, якщо нема фундаменту, отже це не капітальне будівництво, і його можна віднести до тимчасових споруд.
— Зрозуміло. Хоча, навпаки, мені нічого не зрозуміло: як можна просто на землю викласти стіни з газоблоків без заливки і фундаменту? Це реально?
— Я вже дав відповідь — за РБК будується тимчасова споруда. Далі власник укладає договір сервітуту з прив’язкою до земельної ділянки терміном на 5 років.
— А що після 5 років? Можна зносити? До речі, МАФ-зупинка перед РБК, який побудував головний архітектор району вже більше п’яти років там стоїть, затуляючи культову споруду 60-х — приміщення РБК…
— Договір сервітуту на цей МАФ продовжили знову на 5 років.
Буде конкурс на горілчаний кіоск
— Олексію Володимировичу, скрізь у великих містах влада бореться з МАФами, зносить їх, щоб не псувати архітектурний вигляд міста, а в Малині все навпаки. Вам це подобається, як головному архітектору?
— З року в рік я вношу пропозицію і депутатам і міському голові про те, щоб міська рада наклала мораторій на три роки на встановлення МАФів чи ТС у місті. Поки до цієї пропозиції ніхто не прислухався.
Втім, зате підтримана інша ініціатива. Скільки, скажімо, міський бюджет має з МАФу? Приблизно 100 гривень у місяць. А от якщо проводити аукціон земельної ділянки під МАФ і укласти з підприємцем договір сервітуту з прив’язкою до земельної ділянки, сума 100 гривень зросте і в 10 разів. Це буде суттєве поповнення міського бюджету.
До речі, наразі виставлена на аукціон земельна ділянка перед приміщенням РДА, де розташований горілчаний кіоск.
— А що за магазин буде в приміщенні біля «Променя» на вулиці Кримського? Там уже такі гарні пластикові двері вставлені з боку тротуару…
— Нічого не знаю про магазин. То був будинок на чотири квартири. Власник крайньої продав свою частку як квартиру малинському підприємцю Коритьку.
Про генеральний план і громадські вбиральні
— Олексію Володимировичу, як поживають земельні ділянки на вулиці Гакальця, які виділені АТОвцям? Там уже можна будуватись бажаючим?
— Ну, там на великій площі було роздано земельні ділянки учасникам АТО. Директор КП «Благоустрій» уже висипав там дорогу. Я бачив, що дехто вже привіз на свою ділянку і будматеріали. Бажаючі будуватись повинні звернутись у землевпорядну організацію, яка б на місці визначила межі земельної ділянки в натурі і позначила їх. Тоді й можна починати забудову.
Правда, є один нюанс. Особисто я не уявляю, як будуватись, якщо нема джерела електроенергії. Навіть банальної бетономішалки не ввімкнеш, щоб зробити цементний розчин. Саме тому потрібно було разом із відведенням земельних ділянок передбачити в міському бюджеті кошти на проведення на вулицю Гакальця дороги, необхідних комунікацій, і в першу чергу електроенергії. Встановити КТП одне, або й два, поставити стовпи, провести дріт.
— КТП — це комплектна трансформаторна підстанція. І вартість її наразі приблизно 500 тисяч гривень…
— Отже, коштів на КТП із міського бюджету ніхто не виділяв, хоча земельні ділянки урочисто «вручили» АТОвцям саме перед виборами в міську раду. Зрозуміло. А яка доля Генерального плану міста?
— Подібна. Розробка Генерального плану міста включена в Програму соціально-економічного розвитку міста Малина на 2017 рік, проте коштами міського бюджету вона не підкріплена. Хоча, Генеральний план, по суті, — це і є майбутнє Малина, план його стратегічного розвитку та розбудови. У Житомирі, я знаю, такий план є, в Бердичеві — працюють над ним, виділили кошти, в Новограді-Волинську план чекає затвердження. В інших райцентрах ситуація така ж, як і в Малині.
— Якщо в програму розвитку писати про створення Генерального плану, але не виділяти на це коштів, то це не програма розвитку Малина, а звичайний популізм. Олексію Володимировичу, хочу повернутись до початку розмови. Звісно, громадська вбиральня — це не головний об’єкт у Генеральному плані, але все-таки необхідний у центрі міста. Ремонт туалету за РБК буде робити підприємець, який будує МАФ? Чи хто врешті впорядкує ту вбиральню і ту, що за Школою мистецтв?
— І на такі банальні речі теж потрібні кошти з міського бюджету. Треба скласти кошторис витрат на будматеріали, закупити їх, і, так би мовити, реконструювати.
— За п’ять місяців місто має перевиконання міського бюджету в більше 4 мільйони гривень. Невже не знайдеться кілька тисяч на впорядкування вбиральні?
— Це запитання не до архітектора, а до депутатів міської ради.
— Дякую за коментар.
Тетяна Сорока
За матеріалами газети «Соборна площа»
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наш канал у Youtube.
