Знайомтесь, Ліза Кириченко. Десятикласниця Малинської школи №2 і постійна читачка нашої бібліотеки.
Ліза багато і систематично читає. Здається досить очевидним, що люди, які читають, мають більш багатий словниковий запас і користуються ним більш вміло. Вбираючи в себе всі ці слова, обороти, літературні прийоми, ви непомітно для себе стаєте більш підготовленими до того, щоб легко і невимушено висловлювати свої думки. Тож читання – відмінний спосіб краще писати.
Сьогодні на Ваш розсуд літературний етюд від Лізи Кириченко «Колір кави з молоком». Ліза вже кілька років пробує писати прозові твори, читає їх друзям, рідним, презентувала і в нашій бібліотеці , друкувала в районній газеті «Малинські новини». Сьогодні Ліза завітала до нас з новим доробком – Колір кави з молоком.
Місяць жовтень художником - дідусем завітав на гостини до нашого міста. Він старанно причепурився, надягнувши свою найкращу клітчату сорочку й штани. Все це завершив капелюшком з льону, який так гарно ліг на сиву, від ранкових туманів, голову . І вирішив старенький надати нового вигляду місту після літа, розмальовуючи й надаючи своїх особливих фарб і своїх особливих відтінків… Кружляє птахами жовте листя, сідаючи на бурштинову землю, яку вкрили сухі гілочки глоду, ягідки червоної горобини і ще недавно зів’ялий цвіт дикоростучих квітів… Красуються своїми вбраннями над водяним дзеркалом клени і дубки, створюючи гру барв… і звичайна водяна гладінь враз стає живою аплікацією. Чудеса природи та й годі! Не забув художник й про небо, він скликав всіх своїх найкращих в’язальниць-майстринь й наказав їм зв’язати кофтину, щоб і небу не була страшна негода і воно почувало себе в теплі й затишку. Асфальт починає дедалі більш мокнути від тяжких крапель дощу. Здається, ці краплі мають запах, мов ті парфуми, осінні парфуми…кориця, ваніль, горіх, а найбільш були відчутні кавові зерна… але де ж їм тут так просто, серед вулиці, взятися?!... Тепер все зрозуміло. Як же можна було не побачити кав’ярню, що розмістилася навпроти. Вона слугувала порятунком від дощу. Ті хто були без парасольок, ті кому подобалося це місце і просто перехожі, всі вони, хто забігав, щоб остаточно не змокнути, хто приходив щоб погрітися - йшли сюди за чашкою гарячого напою: глясе, капуччино, гарячого шоколаду і ще за багато якими іншими різновидами кави. Що кому більш було до вподоби.
Художник приходив сюди щоб малювати, тут зароджувалися творчі ідеї… Йому ж, смакувала кава з молоком, він любив її не лише за її витончений ніжний смак, а й за колір. Це був його улюблений колір. Дідусь так обожнював його що брав пензля й палітру, змішував акварель і отримував улюблену фарбу яка майже скрізь імпонувала, це був колір кави з молоком.
