Серію інтерв’ю в рамках актуальних питань, які піднімають в інтренет-медіапросторі та на сторінках газети журналісти «Малин Інформ» продовжує бесіда із народним депутатом, представником мажоритарного округу №66, до якого входять Малин і район, Павлом ДЗЮБЛИКОМ.
У Верховній Раді Павло Володимирович очолює підкомітет з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Входить до депутатської фракції «Народного фронту». За підсумками минулого року посів перше місце серед 105 мажоритарних депутатів в рейтингу Опори. Потрапив до рейтингу відповідальних депутатів, який складає головний сайт про політиків «Слово і діло», — за 56% виконаних обіцянок, що є досить високим показником як для депутата.
Вперше про роботу народного депутата в 66-му окрузі та, зокрема, підтримку Малинщини, із Павлом Володимировичем журналісту «Малин Інформ» вдалося поспілкуватися під час турніру із шахів і більярду, який відбувся в Малині в середині грудня. А вже 26 січня у Верховній Раді про підсумки трьох років роботи на посаді Павло Дзюблик звітував перед представники ЗМІ та працівниками апаратів місцевих органів самоврядування із усіх семи районів округу.
— Чи тішить вас, що ви потрапили до списку відповідальних депутатів?
— Намагаюся жити по-принципу «Сказано — зроблено». Хоча іноді трапляються ситуації, які від тебе не залежать.
— Що, як народному депутату, вам вдалося зробити за три роки?
— Робота депутата ділиться на два моменти: законотворча, яку ніхто не помічає, та безпосередньо допомога по округу. Думаю, в мене є позитивні результати в обох напрямках. Зокрема, в період із листопада 2014 по грудень 2017 років брав участь у розробці й поданні на розгляд до Верховної Ради 90 законопроектів. Надійшло 3630 звернень, надано матеріальну допомогу 1980 заявникам із семи районів виборчого округу в межах 300-500 гривень кожному, із яких 510 179 гривень — кошти, нараховані на відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень відповідно до ч.4 ст.32 ЗУ «Про статус народного депутата України», решта — благодійна допомога. Відправлено 1234 письмових депутатських звернення із порушених у зверненнях від громадян питаннях проблемах округу. А також подано 131 запит до Кабміну, керівникам міністерств і відомств, генпрокурору. Сума коштів, залучених мною до різних бюджетів Житомирщини становить до 600 мільйонів гривень, із них до 330 мільйонів — безпосередньо у мій виборчий округ.
— Під час виступу на одній із сесії Малинської райради влітку, ви зазначили, що Малинський район не дуже плідно з вами співпрацює. У чому це проявляється?
— До прикладу, є Чоповицька ОТГ і, якби там не було (голова ОТГ Михайло Філоненко ішов від «Батьківщини», помічник П. Дзюблика на виборах був його конкурентом — прим. авт.), людина працює, і ми знаходимо спільну мову. На громаду в 2017 році вдалося залучити 800 000 гривень, зокрема, на школу в селі Йосипівка. Тоді як на Малинський район — усього 465 000 гривень. Молодий, завзятий голова, подумав, що варто б його чимось заохотити — поговорив із цього приводу із головою райради, аби на день місцевого самоврядування вручити Філоненку грамоту Верховної Ради. Натомість той сказав, що він нічого не вартий і порадив когось іншого. У цьому і вся співпраця. (Грамоту ВР голові Чоповицької ОТГ М. Філоненку народний депутат таки вручив — під час позачергової сесії Малинської районної ради, 02.02.2018 року — прим. авт.).
— Вважаєте, причина — у політичних переконаннях чиновників місцевого рівня?
— Одна справа, коли приїжджаєш, щоб щось вручити, відкриваєш об’єкти — всі дякують і просять підтримувати так постійно. Інша, наприклад, приходжу до голови однієї з РДА і пропоную якийсь проект, а він каже: почекай, я пораджусь зі своїм керівництвом, вийду на область і, якщо там не заперечуватимуть, ми щось зробимо… На місцевому рівні такого не повинно бути. Нас завжди ділять і «стикають лобами» — за мовою, націоналістичними поглядами, партійною приналежністю і т. д. Можливо як депутат, я комусь не підходжу через певні політичні моменти. Але якщо від цього страждає район, то, вважаю, це не припустимим. У мене сім районів — якщо не хочуть співпрацювати в одному, то радо захочуть в іншому. Не потрібно щось комусь доказувати, розповідати, хто хороший чи поганий політик, чиновник. Є громада, і у всіх нас має бути єдина мета — зробити її комфортною для проживання.
— У Малині така ж ситуація?
— Не зовсім. Розумію позицію міського голови щодо об’єднання громад, від цього страждають навколишні села, але він вирішив: поки є можливість, варто взяти більше для Малина, і я йому в цьому допомагаю. Ми спілкуємося, обговорюємо плани на рік, проекти й об’єкти, на які потрібно залучати кошти.
— За вашого сприяння суттєво покращилося технічне забезпечення медзакладів округу. Чим зумовлена така увага до медичної галузі?
— Території, що входять до нашого округу, одні з тих, що найбільше постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, передусім, від радіоактивного забруднення, а, отже, мешканці потребують особливої уваги і державної підтримки. У 2017-му на медицину загалом по округу вдалося залучити 3,5 мільйона — це по 500 000 гривень кожній із центральних районних лікарень усього округу кожному із семи районів, а перед новим роком ще 4,5 мільйона, із яких Малинщина отримала 1,5 мільйона гривень.
— Щоб погасити борги по зарплаті?
— Ні, це цільові кошти безпосередньо на придбання медичного обладнання. Малинське МРТМО та КЗ «ММРЦПМСД» придбали по автомобілю, а також медичне обладнання. Якщо говоримо про сім районів, то кошти чималі й картина непогана, хоча грошей треба й треба, бо скільки б не залучали, для нашої медицини це — крапля в морі. Що ж стосується зарплат медикам, то для цього наприкінці року вдалося залучити в область приблизно 32 мільйона гривень медичної субвенції.
— Цікавить думка щодо медичної реформи взагалі, бо, наскільки пам’ятаю, ви виступали проти…
— Принцип закладений у реформу правильний. Але що відбувається сьогодні: за кошти, які виділяються на медицину, утримуються приміщення та виплачується мізерна заробітна платня медпрацівникам. На медикаментозне забезпечення — нуль, на придбання обладнання — нуль. Пацієнт же повинен отримувати якісні медичні послуги, він не повинен думати про те, як утримати приміщення чи зарплатню медпрацівників.
Тому в першому читанні проголосував за цей законопроект. До другого читання обіцяли врахувати всі наші зауваження. Проте на велику кількість питань, які турбують жителів і мене, ще й до сьогодні немає відповіді. І головне, скільки коштів передбачається на проведення медреформи? Коли ти приїздиш у ФАП: пацієнт лежить під крапельницею у холодній палаті, а пляшка із ліками прив’язана до швабри, — про яку якість медицини на селі ми говоримо… Неодноразово запрошував головних лікарів округу до Києва на всілякі обговорення та круглі столи, намагаючись донести нашу позицію керівництву МОЗ. Нас не почули, наші рекомендації не врахували, тому за медичну реформу в цілому не голосував.
Реформування однозначно потрібне, але не таким чином. Найперше, держава повинна виділяти більше коштів на якісне обладнання для всіх медичних установ. По-друге, вихід бачу в запровадженні страхової медицини та накопичувальної пенсійної системи. Потрібно переходити до європейських стандартів, де медицина працює на попередження хвороби, і де чітко прописано: якщо ти раз у рік не пройшов медогляд — у тебе відберуть страховку, не візьмуть на роботу тощо.
— Здоров’я громадян — це не тільки якісна медицина, а й профілактика та пропаганда здорового способу життя. Чи не тому перевагу ви надаєте підтримці саме спортивних проектів?
— Загалом підтримці позашкільних навчальних закладів. Вважаю, що спорт і творчість повинні бути на першому місці, бо це — діти, які займаються зараз. З них виростають творчі, багатогранні особистості, молоді люди, які ведуть здоровий спосіб життя, які можуть змінювати і формувати Україну. Саме тому всі позашкільні установи округу протягом цих років отримали кошти на покращення матеріально-технічної бази.
— Але в Малині із спорту більше підтримують боротьбу, тоді як легкоатлети змушені банально кросівками-шиповками обмінюватися…
— Раціональність розподілу коштів — це інше питання. Ми можемо тільки рекомендувати, але керівники спортивних чи мистецьких закладів самі вирішують, куди спрямувати гроші.
— Щодо міні-футбольного поля у фабричному парку — малинчани розмірковують чи буде майданчик закритий або, можливо, платний?
— Не думаю. Але, хто знає. Рішення будуть приймати депутати міськради, а від них можна чого хочеш очікувати. Для прикладу, була домовленість: я залучаю на поле мільйон гривень, решту дофінансовує міська рада. Депутати «забойкотували» виділення коштів із міського бюджету. Оскільки побудувати міні-поле була моя ідея, окрім того я неодноразово обіцяв завершити будівництво до кінця року. Щоб кошти не повернулися в держбюджет (в минулому році це 150 000 гривень) довелося зняти гроші, які мали піти на інші потреби — такі ж звернення громадян із інших населених пунктів округу, і знову спрямувати на Малин — тобто додали ще 500 000 гривень, щоб завершити об’єкт.
Я так розумію, що деякі політичні сили подумали: Дзюблик пообіцяв, а ми не проголосуємо за співфінансування, грошей не вистачить, поле не збудують, обіцянку не виконав — брехун. А на наступний рік використаємо ідею виділимо кошти й будемо піаритися: він не виконав, а ми — молодці, зробили дітям майданчик. Та не вийшло, майданчик готовий. І відкриття вже відбулося, це зробили діти. Займаються, не чекаючи поки дядьки стрічку перерізатимуть.
— Яким буде ваш наступний проект у Малині?
— Обов’язково хочу зайнятися міським парком — ставки треба почистити й поглибити. Проект виготовляє міська рада, і він майже готовий, але має ще пройти експертизу. Лише після цього залучатимемо кошти — 2,5 мільйона гривень. Окрім того, хотілося б побудувати величезний дитячий майданчик. Думаю, разом із міським головою ми це зробимо.
— Пам’ятаю, торік житомирський журналіст Сергій Форест звинуватив вас у тому, що в декларації ви не правильно вказали квадратні метри, якими володієте. Ідею підхопили й інші, і тоді чи не всі житомирські інформаційні сайти стали обговорювати статки депутата Дзюдлика. Проглянув останню — не побачив там ні численних квартир, ні картин чи швейцарських годинників. Але при цьому ваша дружина у декретній відпустці заробила півмільйона гривень…
— Дружина займається бізнесом. Я туди не втручаюсь, а декрет не заважає їй вести справи. Сам намагаюся жити чесно і по-совісті. У декларації зазначені всі статті доходів, які має родина. У мене немає великих статків, але й не говорю, що бідую, бо ніколи так не було. Можливо, мав інші пріоритети, куди вкладати кошти. Нині вони інші.
Що ж стосується Сергія Фореста й таких журналістів, як він, то не беру до уваги подібні закиди. Перш ніж говорити, нехай покаже, де він працює і з чого живе. Саме тому голосував за законопроект, яким передбачається, щоб подання електронної декларацій стало обов’язковим не лише для депутатів, а й для голів і працівників усіх антикорупційних організацій, і сюди я б ще додав голів усіх громадських організацій, активістів, і обов’язково журналістів.
— Крім обговорення декларацій, багато мови й про «депутатські» кошти…
— Відповідно до ч.4 ст. 32 ЗУ «Про статус народного депутата України», крім зарплати народні депутати отримують ще три види виплат: відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням депутатських повноважень, компенсацію вартості оренди житла і компенсацію вартості проїзду територією України.
«Депутатські» до нового року були 17 425 гривень, після обіцяли підвищити. За місяць із округу надходить від 39 до 84 звернень. Ці кошти ділимо на ту кількість заявників, які звернулися. І мова не про футбольні поля чи проведення шахових турнірів. Ідеться виключно про матеріальну допомогу людям, які хворіють. На одного це майже нічого — 300-400 гривень, в цілому за три роки це більше 500 000 гривень. Крім того, за згоди людини, ми зв’язуємося із обласним управлінням охорони здоров’я, МОЗ, аби у потрібній клініці її прийняв лікар, надав необхідну медичну допомогу.
Що ж до компенсації на проїзд, то, якщо взяти до уваги кілометраж округу — всіх семи районів, які об’їжджаємо за сім днів, то виділених 2000 гривень у місяць для цього навіть не вистачає. І, нарешті, квартира: у декларації вказано — в кого і за які кошти її орендую. Чому в столиці? Бо немає іншого виходу — немісцевий, родина проживає у Черняхові. У не пленарні тижні працюю на окрузі, в інші або коли заплановані важливі зустрічі в міністерствах, — у Києві.
— Спортінвентар, фарба тощо — на це кошти із держбюджету не виділяють, а «депутатських», очевидно, замало для вирішення подібних моментів в усіх районах округу. Як за таких умов вдається здійснювати депутатську діяльність? Окрім цього, ви ще й засновник власного благодійного фонду…
— Ніколи не приховував, і навіть коли йшов на вибори, то казав, що маю групу місцевих підприємців, які підтримували й підтримують мене зараз, і яких підтримую я. Адже ми повинні створювати всі умови для роботи саме місцевого виробника, щоби підприємства заробляли гроші — розвивалися, сплачували податки й забезпечувати робочі місця.
Ми працюємо з багатьма благодійними фондами — «Відкрите серце», «Рідне Полісся» та інші. А це підтримка неблагополучних сімей, дітей учасників АТО. Кожен медзаклад округу отримав інвентар. Отож, якщо ви маєте можливість допомогти, наша команда готова показати, кому ця допомога необхідна, взявши на себе організаторську функцію. Приєднуйтеся!
— Ви зареєстрували декілька законопроектів, які стосуються питань охорони природно-заповідного фонду України, а також — ініціатор створення «Екологічної варти Житомирщини». Були закиди від деяких «високих» осіб, ніби під час виявлення порушення і затримання правопорушників, активісти екологічної варти вимагали гроші — мовляв, тоді не викликатимуть поліцію…
— Якщо є конкретні факти, пред’явіть їх і ми будемо розбиратися. Бо і я можу пред’явити подібне, до прикладу поліції: коли вночі наші активісти затримали у Малинському районі зловмисників, котрі не в сезон полювання застрелили зайця, у джипі тоді виявили тепловізори, нарізну зброю тощо. Аде в результаті правоохоронці їх відпустили — в автомобілі нічого не знайшли, а заєць, виявляється, «випадково потрапив під колеса, і вони його в багажник вкинули». Натомість нашим активістам тоді погрожували.
— Крім правопорушень у лісі, в Малині непоодинокі випадки, коли неповнолітні та молодь жорстоко, навіть до смерті б’ють інших, коли колишні правоохоронці забивають на смерть людей, а поліція нічого не робить — справи затягуються, зловмисники розгуляють на волі. Якщо так турбуєтесь про округ, можливо, якось можна змінити цю тенденцію?
— За бажання, можна відкрити кабінет будь-якого чиновника. Тому якщо треба на щось впливати, давайте будемо робити це разом: ви зі свого боку, тобто факти, розголос і постійне інформування, ми зі свого — матеріальне забезпечення. Але ходити «підчищати» за кимось — це не наша робота.
Часто отримую дзвінки зі змістом на кшталт, «ось у мене суд, може ви щось вирішите» чи «прокуратура дістає — може, допоможете домовитися», і подібні. Тобто, з одного боку говоримо, що маємо бути всі рівні перед законом, але при цьому кожен думає: «у мене повинен бути «дядечко», якому я можу в потрібний момент подзвонити і він все для мене вирішить». Такого не буває. Я за справедливість, і сам ніколи не намагався відкупитися. Торік двічі заплатив штраф за порушення ПДР: перший раз за те, що на перелаштовувався без ввімкнення повороту — 450 гривень, і вдруге, бо обігнав поліцейський автомобіль — 255 гривень. Задоволений спілкуванням із правоохоронцями, але не задоволений тим, що крім планшета вони нічим не забезпечені. А це не рівень поліції. Минулого року Малинський, а також Радомишльський і Коростишівський ВП отримали нові позашляховики Mitsubishi Outlander. Малинська пожежна отримала, хоч і не новий, але в хорошому стані КамАЗ. Сподіваюся, це допоиожн працівникам таких установ виконувати свої службові обов’язки якісніше.
— Ваше побажання малинчанам?
— Треба розуміти, що не з’явиться принц на білому коні, який зробить для нас усе необхідне. Всі маємо працювати, і починати щось змінювати самі. Любіть своє місто, і себе!
— Дякую за розмову!
Олексій СЕМЕНІВ.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
