Вівторок, та й наступні дні цього тижня були такими холодними і ще й мокрими, що всі повитягали із шаф куртки і згадали, що на носі зима. Згадала і я, і одразу пішла на інтерв’ю до директора ТОВ «Малин Енергоінвест» Миколи Корнійчука — дізнатись, як місто підготувалось до зими. Розмова вийшла дуже цікава та інформативна.
«Фішка» малинських комунальників
— Вам почати з якої новини поганої чи дуже поганої? — замість мене запитав Корнійчук і пояснив: — якщо на підготовку до опалювального сезону виділяється з міського бюджету, дайте-но полічу, аж нуль гривень, то як за такі гроші і що можна зробити?
— Зазвичай, ви робите косметичні ремонти в котельнях, на що коштів багато не треба. Але давайте серйозно, і по кожному об’єкту. Миколо Анатолійовичу, спочатку про котельні і мережі, потім про гроші. Скільки комунальних котелень діючих у місті і скільки з них готові до запуску?
— Усього на обслуговуванні ТОВ сім котелень наразі. Дві котельні на вулиці Володимирській (Фрунзе). Так звані, дахові. Їх перевірили, до зими вони готові, лічильники на вході подачі газу справні.
Третя — на Бамі (колишня «Теплопостачу»), обслуговує п’ять будинків мікрорайону, а також дитячий садок «Золотий ключик». До запуску підготовлена, все перевірено, лічильник на подачі газу справний.
Четверта котельня — на вулиці Лисенка біля поліції. Опалює увесь згаданий мікрорайон, а також приміщення РДА та дитячий садок «Ромашка». Перевірили недавно, все під тиском, лічильник справний, до запуску обладнання готове.
Тепер про три котельні мікрорайону паперової фабрики. Перша — на вулиці Барміна. Запустили цього тижня, щоб перевірити тиск у мережі, і в одному місці прорвало трубу. Буквально цими днями закінчили заміну ділянки труби протяжністю 30 метрів. Тепер ніби усе готово до запуску, лічильник на подачі газу справний.
Друга фабрична котельня — на вулиці Приходька. Тут не було при запуску провірочному проблем із мережами, зате виникла проблема із лічильником на подачі газу.
— Що з ним могло трапитись, якщо він новий?
— Я теж так думав. Лічильник новий встановлювали у 2015 році, а зараз, при запуску, він став не те показувати. Зняли, розкрутили, а всередині лічильника — іржавий брухт, хоча купували його як новий, коли приймали котельню в експлуатацію. И склали відповідний акт, а лічильник відправили на завод у Харків. Щодня телефоную туди, і чую у відповідь, що на наш лічильник підшуковують запчастини. Чекаю і думаю, де взяти гроші за ремонт, адже все обійдеться мінімум у 10 тисяч гривень, і його ж ще газівники будуть повіряти — в Житомирі і тут.
— Не знала, що може бути така проблема з лічильниками. Дивно, як об’єкт приймала комісія, адже усі фахівці, а відповідальних нема. Хоча мають бути акти прийомки з підписами відповідальних людей. А що з третьою фабричною котельнею?
— Із котельнею на Гагаріна, яка обслуговує, крім житлового сектора, ще й дитячий садок «Ялинка», — проблем найбільше. Лічильник котельні досі залишається на ремонті, як і з котельні на Приходька. Крім того, тут проблеми з мережею. Вчора виявили, що біля самого дитсадка тепломережі нема — згнила. Отже доведеться «знімати» зо тридцять метрів асфальту та прокладати нову, міняти труби.
— Нову мережу будете класти? Ви ж казали, що грошей вам не виділяють!
— Нова мережа — це дуже умовно. Мав на увазі, що зі старих труб, жодного метра яких ніколи не здавали на брухт, будемо перебирати і прокладати. Це така малинська фішка від комунальників — викопати труби і перенести їх в інше місце. Якщо в одному місці труби зняли, не викидаємо їх, зберігаємо, щоб прокласти в іншому місці, де зовсім згнили мережі. Скажімо, ми так мережу на Набережній поміняли — трубами, які зняли з вулиці Дорошок.
— Краще не продовжуйте, бо страшно стає від такої інформації. Миколо Анатолійовичу, чому не кажете, чи вирішено проблему котельні на Гагаріна з так би мовити «вибухами», які мали місце минулого року. Тоді всі були шоковані ситуацією…
— Ця проблема нікуди не зникла, мушу констатувати. При посиленні тиску в мережах, дійсно, починаються якісь незрозумілі внутрішні спалахи в мережі котельні. Треба, щоб з’ясували і вирішили це фахівці, я не компетентний у цьому питанні.
Ну де взяти гроші?!
— Із котельнями та мережами з’ясували: у стані ремонту лічильники, хутко треба міняти теплотрасу біля «Ялинки», і викликати фахівця з «вибухів». Це лише те, що виявили при перевірці. Тепер про гроші.
Торік однією з умов початку опалювального сезону в містах була відсутність заборгован ості за газ. Як нинішнього року?
— Так само. Уже отримали попередження, що при наявності заборгованості, нхто у місто газ подавати не буде.
— Які конкретно маєте борги, Миколо Анатолійовичу?
— Заборгованість населення за спожите тепло відсутня, розрахувались 100-відсотково. Заборгованість бюджетної сфери та підприємств — 2,4 мільйона гривень, з яких 600 тисяч — освітянський борг, поліція нещодавно повністю розрахувалась. Є й інші борги — Товариства «Малин Енергоінвест»: 1,2 мільйона гривень ми заборгували сплати ПДВ, а також 1,8 мільйона гривень — ПДФО, по єдиному соціальному внеску заборгованості нема.
Ми могли б так би мовити, іти в ногу без боргів, якби ще не «висіла» заборгованість перед товариством за різницю в тарифах — 4,4 мільйона гривень — ця сума б дозволила розрахуватись і триматись упевнено. Різницю в тарифах мала в попередні роки відшкодовувати держава, зараз це покладено на місцеві бюджети.
— Все зрозуміло — ніхто нічого не дасть. До речі, здається, у вас була перевірка нещодавно? З охорони праці?
— Точніше — з держгірпромнагляду. Виявили недоліків у роботі на суму 107 тисяч гривень. Звісно, акти перевірки я приніс у міську раду — потрібні кошти, щоб їх усунути.
— Дали вам гроші?
— Так само як і на підготовку до опалювального сезону. Рівно нуль гривень. Знаєте, два тижні тому в Житомирі відбулась розширена нарада на рівні департаментів управлінь ОДА з приводу підготовки області до зими. Заслуховували міста — готовність тепло- і водогосподарств до опалювального сезону, розрахунки за газ тощо. Мені перед нарадою чітко сказали: що б ви там не говорили, область прозвітувала Києву, що готові до зими на 85%. Я, представляючи Малин, звітував останнім, тому було мені що послухати від колег.
— Цікаво…
— Житомир з міського бюджету виділив 47 мільйонів гривень на підготовку до опалювального сезону, також 32 мільйони було виділено на водопровідні мережі, а ще два місяці тому виділили з міського бюджету 40 мільйонів на ОСББ. Новоград-Волинський прозвітував, що все у них добре, Бердичів — також, Коростень — все добре. Та що там казати, навіть такі населені пункти як Висока Піч та Озерне звітували про виділення на підготовку по 2 і більше мільйони гривень.
Я тільки слухав це і чекав, не знав,що казати. За увесь рік із міського бюджету було виділено 420 тисяч гривень на нову водо мережу по вулиці Ватутіна. Ви про це писали вже двічі, а скільки вже про це говорили при кожній нагоді! Більше того, на об’єкті власними зусиллями ми зекономили більше 100 тисяч гривень, розшукуючи дешевші матеріали тощо. Я сподівався ці зекономлені кошти використати на інші об’єкти важливі, адже в нас каенески без дахів, але в мерії мені сказали, щоб на ці гроші не розраховував…
Пиляйте парк!
— Отож нараді ви були не раді… До речі, про КНС-ки (каналізаційно-насосні станції), пригадую, в попередніх розмовах ви казали, що вони мало не аварійні…
— У Малині десять каенесок, і в жодній не зроблено ремонт за відсутності коштів, на їх усіх терміново потрібно замінювати дахи, які течуть, я планував закупити єврорубероїд, уже й полічив необхідну суму на матеріали і роботу — приблизно 50 тисяч гривень.
— До речі, а дрова заготовили для опалення очисних споруд?
— За необхідних 300 складометрів маємо лише 20. Потрібно шукати… Мені вказали, що можна, точніше необхідно вирізати 38 сосон у парку «Вересковий».
— А хіба не можна було взагалі зрізані аварійні дерева пускати на дрова для потреб комунальників? Куди їх дівають?
— Це питання до тих, хто зрізує. Взагалі мені повідомили, що по місту 980 аварійних дерев, які необхідно обов’язково зрізати.
Але сьогодні не про аварійні дерева мова — а про наближену до аварійної так би мовити ситуацію в Малині — і грошей на комунальну сферу нема, і порядку нема. Тільки влада є, яку не можна критикувати.
Автор: Тетяна СОРОКА.