“Собача справа”, або Хто в Малині вирішить проблему безпритульних тварин?
“Сьогодні біля білого дому їхали на скутері і 2 собаки кидались на ноги,одна навіть цапнула за штанину,та добре, що не сильно. Але це не перший раз такі пригоди”, — зазначила у своєму коментарі Ксения Стрюк, жителька Малина в офіційному пабліку міста — Malin City, де з ініціативи адмінів проводиться відкрите голосування на “собачу тему”. Але про все по порядку.
Отже, трішки фактів.
На сьогодні наша країна займає одну з лідируючих позицій у світі за кількістю бродячих собак. Згідно статистичних даних, кількість безпритульних собак може сягати 10-20 тисяч на середній обласний центр. Причому 40 відсотків цих собак звичайнісінькі дворняжки. Згідно даних, зібраних Washington Post про кількість домашніх улюбленців, що проживають в 54 країнах світу, наша Батьківщина входить у десятку лідерів за кількістю собак в цілому, і безпритульних зокрема. Лідером серед країн є США, але бездомних собак там майже не існує.
"В Україні до тварин ставляться, як до речей, — каже активістка зоозахисної організації FERIK Тетяна Гайдамака. — Людина може взяти собаку, а через якийсь час "відвезти в село", прирікаючи на бродяжництво та небезпеку. Основна причина стрімкого зростання кількості собак на вулиці – це неправильне поводження людей з тваринами і відсутність стерилізації. В Європі та Америці ці два пункти давно головні. Якщо тварина не є племінною особиною з родоводом, то господар зобов'язаний стерилізувати її, відповідно до Конвенції про гуманне ставлення до тварин. А у нас багато хто не стерилізує, нібито піклуючись про здоров'я тварини.
Проблема безпритульних тварин неодноразово піднімалася й обговорювалася в нашому місті. Причому, як на рівні владних кабінетів за участю міського голови, так і на рівні громадськисті. Під час одного зі своїх публічних виступів мер обіцяв цю проблему вирішити. Для цього навіть було придбано спеціальну рушницю. Не для вбивства собак, не подумайте нічого поганого, а для тимчасового усипляння собаки і подальшої стерилізації. Правда, ліцензії на її використання в КП “Благоустрій” немає.
Собачі справи на контроль вирішила взяти депутат міської ради Анна Копилова. Для цього була розроблена “Програма гуманного та цивілізованого регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Малині на 2017-2019 роки”.
Здається,ситуація в місті мала би докорінно змінитися в кращу сторону. Коли б за справу взялися, не скажу, що професіонали, але молоді й активні люди то точно.
Якщо заглянути на офіційний сайт міської ради там можна прочитати, скільки всього було вже зроблено для вирішення цієї проблеми. Зокрема, за сприяння депутата Анни Копилової було підписано меморандум про співпрацю з Житомирським “Центром захисту тварин”. Серед населення провели просвітницьку роботу і збір коштів на на оплату викликів ветеринарів, на вакцину від сказу та купівлю препарату «Кастріл». За кошти благодійників було відремонтовано й утеплено п’ять так званих перетримників (де утримують тварин після стерилізації), що, до речі, були побудовані у ветлікарні ще за попереднього міського голови Стельмаха.
Про перші так звані “успіхи” стерилізації написав сайт газети “Малинські новини”
Все б здавалося добре, але є декілька запитань і зауважень з цього приводу. Медикаментозна стерилізація за допомогою гормональних препаратів дуже шкідлива для здоров’я тварин. Препарати типу “Кастріл” та інші мають серйозні побічні ефекти та викликають у тварин тяжкі хвороби.
Яка сьогодні ситуація з безпритульними тваринами в Малині вирішили поцікавитися у ветеринара Сергія Вишневського. Давати коментарі з приводу процесу стерилізації лікар відмовився, сказавши, що все відбувається згідно інструкції, і що собак для стерилізації приводить йому особисто депутат разом із волонтерами. Добитися відповіді про те, за якими критеріями обирають тварин не вдалося. Тому не зрозуміло, в який спосіб відбувається реалізація самої програми. Але на момент написання матеріалу вдалося отримати інформацію про те, що хімічну стерилізацію тварин припинено.
Сам куратор програми пані Анна в телефоній розмові на запитання малинчанки — “Як можна стерилізувати безпритульну тварину?”, запропонувала самим відловити собаку і завести в ветеринарну клініку, де тій проведуть операцію.
Але на сайті Малинської міської ради вказана наступна інформація:
“Вже через декілька місяців після підписання Меморандума можна очікувати на практичну допомогу Житомирського Центру, а це відлов, транспортування, стерилізація та вакцинація вуличних чотирилапих. З міського бюджету на це, зрозуміло, потрібні будуть кошти”.
Що ж виходить? Програму розробили, але дотримуватися її ніхто не збирається?
Для того, щоб мати повну картину, вирішили зателефонувати сусідам у Коростень, і поцікавитися, яка ситуація там.
Керівник громадської ініціативи “Твій дім” пані Ірина люб'язно висловила свою думку на проблему стерилізації безпритульних собак у Малині.
— Я спілкувалася неодноразово з вашими волонтерами, але, на жаль, не зважаючи на обіцянки про зустріч для обміну досвідом, нам так і не вдалося зустрітися. Щодо хімічної стерилізації собак, вважаю, це просто знущання над тваринами. Колючи тварину “Кастрілом” чи іншими гормональними препаратами, ви прирікаєте її на муки та болісну смерть. Тому, якщо так робити роботу, то краще її взагалі не робити, — зазначила пані Ірина.
Для уточнення шкоди подібних ліків пані Ірина порекомендувала звернутися за професійною консультацією до лікаря та прочитати про побічні дії даного препарату.
Наскільки в Малині “гуманно” і “цивілізовано” регулюють чисельність безпритульних тварин, можна також прочитати в соціальних мережах, де неодноразово обурені жителі Малина ділилися жахливими історіями про те, як собак травлять щурячою отрутою. Причому, часто ці собаки помирають на очах у дітей, які їх, бува, підгодовували.
Тому, щоб бути об’єктивними, попросили малинчан висловитися про роботу та ефективність програми, провівши опитування в соціальних мережах — запропонувавши жителям міста самим оцінити ситуацію, що склалася з безпритульними тваринами в місті.
Замість післямови наведемо коментар самого депутата у Фейсбуці:
“Так, складнощів чимало, навіть дуже багато, особливо, коли, по суті, все з нуля, але, мабуть, саме якісь перешкоди загартовують, а якщо щось вдається, це підтримує і надихає. Однодумці та підтримка — найголовніше, на своїх помилках будемо вчитися та переймати вдалий досвід інших міст. Надіюсь: новий закон покращить ситуацію в країні в цілому; наш депутат, впевнена, посприяє прийняттю”.
Сподіваємося і ми на краще і хотілося б, щоб помилки в цій добрій справі не коштували здоров’я братів наших менших.
