Історична довідка
Малинський лісгосп був організований в 1936 році на базі лісів Малинського та Чоповицького районних лісгоспів.
За період з 1938 по 1998 роки, у відповідності до законодавчих актів, відбувалися значні зміни в загальній площі лісгоспу та в адмістративно-господарській структурі.
В 1960 році Малинський лісгосп був реорганізований в Малинський лісгоспзаг з покладанням функцій ведення лісового господарства і лісозаготівель, а в 1991 році був перейменований в Малинський держлісгосп.
З метою вдосконалення державного управління лісовим господарством України та подальшого розмежування функцій державного управління лісами з функціями господарської діяльності, у відповідності до наказу Держкомлісгоспу України від 20.10.2004 року №179 державне лісогосподарське об’єднання "Житомирліс" було ліквідовано, а на базі його майна було утворене Житомирське обласне управління лісового господарства.
У зв’язку є утворенням Житомирського обласного управління лісового господарства та з метою приведення у відповідність Статуту і найменування підприємства до Господарського кодексу України і наказу Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України від 26.06.2004року №792/9301 "Про затвердження вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу" згідно наказу Держкомлісгоспу України від 23.02.2005 року №215 Малинський держлісгосп був перейменований у Державне підприємство "Малинське лісове господарство", скорочена назва - ДП "Малинський лісгосп".
Природно-кліматичні умови
Згідно лісорослинного районування України територія лісгоспу відноситься до лісорослинної зони (лісогосподарської області) Полісся, Західно – і Центральнополіського (Західне Полісся, Центральне Полісся) лісогосподарського округу та Центральнополіського лісогосподарського району.
Клімат району розташування лісгоспу характеризується тривалим з достатньою кількістю опадів, помірно-теплим літом і м’якою з великою кількістю снігу зимою.
Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, приведена в таблиці 1 згідно матеріалів багаторічних досліджень Малинської метеостанції.
В цілому клімат району розташування лісгоспу сприятливий для росту наступних деревних порід: сосни, дуба, ясена, клена, берези, вільхи, осики, липи, що підтверджує наявність цих насаджень І-го і вище бонітетів.
Територія лісгоспу за характером рельєфу являє собою слабо хвилясту рівнину із загальним схилом на північний схід з наявністю невеликих горбів і незначних западин, обумовлених діянням льодяникових вод і нерівномірністю льодових відкладень. Середня висота над рівнем моря – 150м, з коливаннями від 130 до 170м.
В основі геологічної будови місцевості лежать граніти, які близько підходять до поверхні, а місцями виходять на поверхню. Більша їх частина покрита четвертинними відкладами, переважно флювіогляціальними пісками малої потужності, які є материнською породою.
Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень відносять пізні весняні та ранні осінні заморозки.
Основні типи і види ґрунтів: дерново-підзолисті і дерново-слабопідзолисті піщані і супіщані рідше піщано-легкосуглинисті. Торф’яно-болотні ґрунти займають невеликі площі. На території лісгоспу піщані і супіщані дерново-підзолисті ґрунти переважають на більшій частині Любовицького, Чоповицького, Малинського, Українківського, Іршанського лісництв та на частині Слобідського лісництва. Вони характеризуються кислою реакцією, недостатньою насиченістю лугами, бідністю і великою рухомістю гумусу та без структурністю. Піщаним і глинисто-піщаним ґрунтам, крім того властиві надлишкова водо провідність і аерація, мала вологоємність і незначна водопідйомна сила.
Незначні ерозійні процеси в зоні діяльності лісгоспу і на його території мають місце по берегах водосховищ та річок.
