Джерело Кип’яче: історія, монастир та цілюща вода на Житомирщині

В глибині поліського лісу на Житомирщині, де шумить річка Ірша і пахне смолою соснового бору, б'є з-під землі незвичайне джерело. Місцеві одвіку називають його Кип'яче — за легендою, колись вода тут вирувала з такою силою, що здавалося: земля кипить. Сьогодні це місце щороку притягує тисячі паломників, туристів і просто мандрівників, що шукають тиші, чистої води й незвичайної атмосфери православної обителі серед живої природи Полісся.

Чому джерело назвали «Кип'яче»

Урочище Кип'яче розташоване на правому березі річки Ірша, приблизно за 5 кілометрів на південний захід від селища Чоповичі у Малинському районі Житомирської області. За переказами, вода тут «кипіла» — вирувала й пінилась, б'ючи знизу з дивовижною силою. Саме тому місцеві жителі охрестили це місце Кип'ячим, і ця назва збереглася до наших днів.

«Вода у джерелі била з такою силою, що нагадувала кипіння» — так описують місце місцеві мешканці та всі, хто чув цю легенду у дитинстві.

Хімічний склад води досліджений фахівцями екологічної лабораторії: вода надзвичайно м'яка, з мізерним вмістом важких металів, нітратів та хлоридів — майже дистильована за чистотою. Утім науковці застерігають: пити її у великих кількостях не варто, адже надмірно чиста вода вимиває з організму необхідні солі.

Легенда про явлення ікони 1911 року

Переломним для Кип'ячого став 1911 рік. Саме тоді, за переказами, з вод джерела у вогняному сяйві явилася ікона Пресвятої Богородиці Казанської. Слава про цілюще джерело розійшлася далеко поза межі Полісся, побожні чопівчани спорудили над ним капличку. Свідчення про «чудесні видужування» зберігаються в живій пам'яті мешканців навколишніх сіл.

Заснування монастиря: від Першої світової до радянських репресій

Після Першої світової війни на береги Кип'ячого прийшли перші ченці. Вони збудували дерев'яну церкву та чернечі келії. Першим настоятелем обителі, яка офіційно іменувалася Спасо-Преображенським монастирем, став ігумен Костянтин (Чоповський). На піку свого розвитку тут мешкало близько тридцяти монахів.

У 1920–1930-х роках монастир зазнав трагедії: бандити вбили настоятеля і ченців, спалили обитель. У 1934 році радянська влада розігнала решту ченців, церкву розібрали, а джерело завалили камінням. Та воно пробилося крізь завали.

Відродження: два монастирі в одному урочищі

Чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері

Відродження розпочалося у 1991 році. Офіційне рішення про заснування Свято-Казанського чоловічого монастиря прийняв Синод УПЦ 27 грудня 2002 року. Монастир підпорядкований Московському патріархату в складі УПЦ.

Жіночий ставропігійний монастир Афонської ікони Божої Матері

У 2001 році тут заснували скит, у 2007 році він отримав статус монастиря, а 7 жовтня 2008 року освячений Митрополитом Київським Володимиром. Храм збудований на 12 стовпах із каменів зі Святої гори Афон. Сьогодні тут мешкає понад 60 насельниць. Серед святинь — частинка Пояса Богородиці, мощі 24 афонських старців і чудотворна ікона «Троєручиця».

Купальня та джерело: що чекає на відвідувача

Навколо джерела облаштована озеро-купальня, куди щороку приходять охочі зануритися — незалежно від пори року. Вода холодна, але «жива». Навколо — мальовничий сосново-дубовий ліс, тиха річка Ірша, поліська природа в усій красі.

⚠️ Важливо: на території монастиря забороняється перебувати у нетверезому стані та голими після купання. Одяг обов'язковий. У дні великих православних свят — Хрещення, Трійці, дня Казанської ікони — сюди збираються тисячі людей.

Як дістатися до джерела Кип'яче

🚗 Автомобілем з Києва (~130 км): траса М-07 («Варшавка») → Малин → с. Йосипівка → Чоповичі. У селі біля магазину — поворот наліво. За селом: ліворуч — жіночий монастир (видно бані), праворуч — чоловічий (~5 км лісом).

🚂 Електричкою: зі ст. Святошин (Київ) до ст. Чоповичі, далі автобусом до зупинки «Школа», потім пішки за вказівками місцевих.

Що ще варто знати перед поїздкою

Кип'яче — це одночасно паломницьке місце і природна пам'ятка. Поліський ліс навколо урочища підходить для прогулянок, а річка Ірша — для споглядання. Влітку тут особливо добре: тінь сосен, спів птахів і дзюрчання джерела створюють атмосферу, яку важко знайти в шумному місті.

Часті запитання про джерело Кип'яче

Де точно знаходиться джерело Кип'яче?
В урочищі Кип'яче на правому березі річки Ірша, за 5 км на південний захід від смт Чоповичі у Малинському районі Житомирської області. Координати: 50.8105° пн. ш., 28.9259° сх. д.

Чи можна купатися у джерелі Кип'яче?
Так. Біля джерела облаштована озеро-купальня, відкрита цілий рік. Після купання необхідно одягнутися — роздягненим перебувати на території монастиря заборонено.

Скільки монастирів є в Кип'ячому?
Два: чоловічий монастир Казанської ікони Божої Матері (офіційно з 2002 р.) та ставропігійний жіночий монастир Афонської ікони Божої Матері (статус з 2007 р.).

Чи є вхідна плата?
Вхід безкоштовний. Пожертви вітаються, але не є обов'язковими.

Яка вода у джерелі — чи можна її пити?
Воду можна пити в помірних кількостях. Вона надзвичайно м'яка і чиста. У великих об'ємах не рекомендується — м'яка вода вимиває з організму необхідні солі.

Коли найкраще відвідати Кип'яче?
Місце відкрите цілий рік. Найбільше людей у великі православні свята (Хрещення, Трійця, день Казанської ікони). Для спокійного відвідування найкраще підходить літо або рання осінь.

Фото Романа Маленкова.