Ружин — селище міського типу в Житомирській області України, розташоване на річці Роставиця між Бердичевом і Білою Церквою. Перші згадки про поселення датуються 1071 роком під назвою Скоргородок, а після монголо-татарської навали його відродили як Щербів. У 1591 році польський король Стефан Баторій передав місто шляхтичу Кирилу Ружинському, який і дав йому сучасну назву Ружин.

За століття Ружин неодноразово зазнавав руйнувань під час навал кримських та золотоординських ханів: у 1399, 1416 та 1482 роках.

Єврейське кладовище

Єврейське кладовище (кіркут)

Неподалік лікарні на горі розташоване єврейське кладовище з масивними надгробками характерної чоботоподібної форми. Така форма надгробків унікальна для України і символізує, за однією з версій, повалене дерево з вирваним корінням.

Синагога

🏚️ Руїни єврейської синагоги

На березі Роставиці збереглися залишки колишньої єврейської синагоги — місця поклоніння, що належало великий хасидській громаді Ружина. Сьогодні важко визначити точний вік споруди, оскільки її значно перебудовували у радянські часи.

Водяний млин

Це історична технічна пам’ятка на річці Роставиця: будівля млина була споруджена в 1926 році як електростанція, а з 1929 року працювала як водяний млин. Він розташований між центром Ружина і села Заріччя.

Синагога Тіферет Ісроель, збудована в Єрусалимі на кошти Ружинського цадика, була зруйнована арабами у 1948 році (джерело фото Вікіпедія).

Єврейська громада Ружина та династія Рузін

Особливе місце в історії Ружина займає єврейська громада, яка почала активно формуватися у XVIII столітті. Вигідне розташування на торговельному шляху між Бердичевом і Білою Церквою сприяло розвитку ремесел і торгівлі. З часом Ружин став одним із важливих центрів хасидизму.

Найбільший вплив у місті мав цадик Ісроель Фрідман, відомий як Реб Ісроел Ружинер — онук легендарного Маггіда з Меджибожа. За переказами, його рід вів своє походження від біблійного царя Давида. Він створив у Ружині потужний хасидський двір, який мав величезний вплив і значні фінансові ресурси.

Організація Ружинського цадика функціонувала за власними жорсткими правилами, мала охорону, суд і навіть каральні механізми. У 1838 році це призвело до гучного скандалу: було розкрито серію жорстоких розправ, що викликало масштабне розслідування. Сотні людей заарештували, десятки зазнали каторги та заслання.

Сам Ісроель Ружинер провів під арештом два роки, але завдяки впливу та коштам уникнув покарання. У 1842 році він виїхав до Австро-Угорщини, де відновив свій двір поблизу Чернівців. До Ружина він більше не повернувся.

Ружинська синагога

Про колишню велич єврейської громади сьогодні нагадують лише руїни синагоги на березі Роставиці та єврейське кладовище на горі поблизу лікарні. Надгробки на кладовищі масивні, з граніту, характерної чоботоподібної форми — рідкісної для України. За однією з версій, така форма символізує повалені дерева з вирваним корінням.

Синагога нині перебуває в аварійному стані. Через радянські перебудови вона виглядає як двоповерховий будинок сталінської епохи, однак залишки масивних контрфорсів свідчать про її значно давніше походження. Частина стін уже обвалилася, і споруда поступово зникає.

Єврейська громада Ружина зазнала значних утисків, але не зникла. У 1863 році тут проживало близько двох тисяч євреїв при загальній кількості населення 2663. Під час першого імперського перепису в Ружині налічувалося 4329 осіб, з яких 2917 були іудеями.

Палац Злотніцьких і костьол Божого Тіла

У XIX столітті великими землевласниками в Ружині були Челіщеви, але в 1856 році їхні землі придбав Злотніцький, який збудував у 1860 році палац, стилізований під італійську віллу, та заклав парк. У 1920-х роках у палаці поселилися комунари з Канади, а численні перебудови майже повністю знищили його первісний вигляд.

Головною архітектурною окрасою Ружина залишається римо-католицький костьол Божого Тіла, зведений у 1817 році на кошти Емілії Калиновської, дружини графа Челіщева. У радянський період храм використовували як автомайстерню, але згодом його відновили, і сьогодні він знову виконує свою духовну функцію.

Фото Романа Маленкова, Сергія Щербія


Сьогодні в Ружині мешкає трохи більше 13 тисяч осіб. Єврейської громади практично не залишилося, але її слід у історії міста відчувається й нині. Ружин — це приклад українського містечка з багатошаровою історією, де переплелися княжі часи, польська шляхта, хасидський містицизм і радянська спадщина.

🧳 Корисні поради для відвідувачів

✔ Як дістатися: Ружин розташований приблизно 111 км від Житомира та є зручним пунктом для одноденної поїздки з Києва або Житомира. 
✔ Кращий час для візиту: весна, літо або осінь — коли можна не лише оглядати пам’ятки, а й насолоджуватися природою на березі Роставиці.
✔ Що ще побачити поруч: цікаві історичні місця Житомирщини, включно з радомишльським замком-музеєм та іншими старовинними поселеннями.

Ружин — це не просто типовий районний центр. Це історія століть, яка зберегла пам’ятки різних культур і епох: від стародавніх поселень і хасидського центру до архітектурних реліквій XIX–XX століть. Якщо ви шукаєте маловідомі туристичні місця в Україні, Ружин стане несподівано цікавою зупинкою.