Реформа децентралізації показує наочний результат, зокрема і в сфері освіти. Сьогодні ми маємо декілька основних блоків завдань. Це розбудова мережі опорних шкіл, запровадження з 1 вересня у всіх школах Нової української школи з одночасною розбудовою Нового освітнього простору і третє, інклюзивне навчання. Серед завдань також забезпечення шкіл новим обладнанням, автобусами, будівництво інфраструктури навколо опорних шкіл тощо.
Про це сказав під час селекторної наради щодо реформування освіти в умовах децентралізації віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко – повідомляє 24 квітня прес-служба віце-прем’єра.
«На сьогодні в Україні створено 504 опорні школи, до яких доєднано 970 філій. Порівнюючи з 2016 роком, коли їх було 137, за півтора роки ми створили 367 опорних шкіл. В цьому процесі є області лідери — найбільше опорних шкіл у Кіровоградській (66), Львівській (44), Житомирській (36), Київській (34) та Чернігівській (30) областях», — наголосив Геннадій Зубко.
Віце-прем’єр-міністр підкреслив, що питання створення опорних шкіл в ОТГ також є пріоритетним. Створено 208 опорних шкіл в ОТГ, до яких доєднано 390 філій. Серед областей-лідерів по створенню опорних шкіл саме в громадах: Житомирська (27 ОШ в ОТГ), Чернігівська (19 ОШ в ОТГ), Тернопільська (17 ОШ в ОТГ), Волинська (16 ОШ в ОТГ).
«Аутсайдером є Закарпатська область, де не створено жодної опорної школи. Дуже повільно йде процес у Івано-Франківській, Миколаївській, Черкаськійобластях – тут всього 6-7 опорних шкіл на область. Тому, я ще раз звертаюсь до громад і наголошую на конкретних KPi щодо впровадження опорних шкіл. Це якість освіти і результати ЗНО в першу чергу дітей, які проживають в ваших громадах», — підкреслив Геннадій Зубко.
Зі 115 проектів з розбудови НОП, наразі по Україні реалізовано 60. Це не просто яскравий дизайн, мурали на фасадах шкіл та розфарбованістіни – це необхідна освітня екосистема! Школа перестає бути «дисциплінарним» простором», школа стає простором розвитку та взаємодії. І саме на цю ціль працюють Стандарти, які розроблені Мінрегіоном для типових проектів по Новому освітньому простору. Опорна школа повинна бути однаково якісно надавати освіту як в місті, так і в сільській місцевості.
Окремий напрямок – впровадження Нової української школи (НУШ). За словами урядовця, Нова українська школа з новим обладнанням, матеріалами, підходами, можливостями і методиками має створюватись в абсолютно новій інфраструктурі. Це не тільки нові спортивні зали, учбові майстерні або спортивні майданчики навколо, це – в першу чергу, середовище, яке повинно змінити менталітет дітей, які там навчаються.
«Наголошую, Нова українська школа дасть свій максимальний ефект лише із розбудовою Нового освітнього простору. Впровадження НУШ без НОП не можливе», — підкреслив Геннадій Зубко.
Як повідомляв Житомир.info, станом на серпень 2017 року в Житомирській області було створено 30 опорних шкіл, з них 19 – в ОТГ, 11 – у районах. Цьогоріч на облаштування в опорних школах області сучасних класів хімії, фізики, географії, біології та математики хочуть спрямувати 13,5 млн грн.
