Жидичинський Свято-Миколаївський монастир — одна з найдавніших обителей Волині, у селі Жидичин на березі Стиру, за кілька кілометрів від Луцька. Монастир належить до Волинської єпархії Православної церкви України.
Згадка в літописі
Уперше монастир згадано в Іпатіївському літописі під 1227 роком — у зв'язку з приїздом князя Данила Романовича, який приходив сюди помолитися святому Миколаю. Отже, обитель існувала вже за княжої доби й була відомою святинею.
Що побачити
Архітектурний комплекс сформувався на початку XVIII століття. Від дерев'яних будівель нічого не лишилося, а муровані збереглися: церква святителя Миколая й дзвіниця 1723 року та архієрейські палати кінця XVIII століття, зведені як келії.
Церква — тринавна базиліка з апсидою й бароковим фронтоном над входом, на якому вказано дату «1723 р.». Розписи переважно початку XX століття, з реставрації 1913 року. Надбрамна двоярусна дзвіниця — характерна пам'ятка українського бароко: у нижньому ярусі розташована парадна брама.
Порада
Монастир діючий, одяг має бути відповідним. Поруч — берег Стиру, де гарно погуляти після огляду.
Чому сюди їдуть
Жидичин — один із небагатьох монастирів Волині, чия історія підтверджена літописом ще з XIII століття. Барокова церква й дзвіниця 1723 року добре збереглися, а сам монастир стоїть на мальовничому березі Стиру. Сюди приїжджають і паломники, і ті, хто цікавиться волинським бароко. Місце легко поєднати з поїздкою до Луцька чи Олики.
Коли їхати
Монастир відкритий цілий рік. Найбільше людей тут на свято святого Миколая — у травні й грудні, коли сюди приходять паломники з Луцька й навколишніх сіл. Для спокійного огляду обирайте будні.
Як дістатися
Від Луцька — 10–15 хвилин машиною чи приміським автобусом. Більше — у статті Луцький район.
