Собор Покрови Пресвятої Богородиці — одна з двох збережених православних церков Луцька королівської доби й пам'ятка архітектури національного значення. Храм стоїть на вулиці Данила Галицького, 12, у заповіднику «Старий Луцьк».

Перший храм

У західній частині острівного Луцька між XIII і XV століттями стояв храм, який міг мати й оборонне значення: поруч проходила друга лінія міських укріплень. Документ 1583 року згадує його як старий, що потребує ремонту, а пізніший акт луцького суду називає фундатором Вітовта. На початку XVII століття церква згоріла, а руїни розібрали 1625 року.

Великий князь Вітовт
Великий князь Вітовт. Зображення: Jan Matejko, суспільне надбання

Храм Луцького братства

1637 року на тому самому місці звели нову церкву — за одними даними, дерев'яну, за іншими, вже муровану. Головним фундатором був член Луцького братства Іоан Вознесенський-Яровицький. У XVIII столітті храм перейшов до греко-католиків, а папа Пій VI надав йому привілей індульгенцій. Після 1795 року церкву відібрали в греко-католиків, і до 1803 року вона стояла пусткою. У XIX столітті храм перебудували, у 1932 і 1966 роках відновлювали розписи, а баню, знесену буревієм 1960 року, поставили знову 1988-го.

Архітектура

Східна частина храму — будова середини XVII століття, західна з дзвіницею — перебудова другої половини XIX століття. Однонавна прямокутна будівля завдовжки майже 31 метр зі звуженою апсидою, у давній частині — хрестові склепіння. Над бабинцем — дзвіниця з шатровим завершенням, над навою — невелика баня. У стіні поховано двох настоятелів — Олександра Теодоровича й Олександра Огибовського.

Волинська Богоматір

У Покровській церкві колись зберігалася ікона Волинської Богоматері — одна з найдавніших і найвідоміших ікон України. Сьогодні вона в Національному художньому музеї в Києві.

Як знайти

Вулиця Данила Галицького, 12, поруч із Луцьким братством і майданом Ринок. Більше — у статті Луцьк.