Київське водосховище, яке всі називають Київським морем, — перше, найвище за течією, з шести водосховищ Дніпровського каскаду. Воно лежить у Київській і Чернігівській областях і тягнеться від греблі Київської ГЕС у Вишгороді на північ майже до кордону з Білоруссю. Для Київського Полісся це головна водойма: широкі плеса, піщані пляжі й соснові береги починаються за пів години від столиці.
Море, створене в 1960-х
Водосховище заповнили в 1964–1966 роках, перегородивши Дніпро греблею вище Києва в районі Вишгорода. За проєктом його площа становила 922 квадратні кілометри, довжина — близько 110 км, найбільша ширина — до 12–13 км, об'єм — 3,73 кубічного кілометра. Найглибші місця, до 15 метрів, біля греблі; середня глибина — лише 4,1 метра, і майже половину площі займають мілководдя до двох метрів. Через замулення й заростання сучасна площа зменшилася до 824 квадратних кілометрів, а довжина — до 96 км.
Під водою опинилося багато сіл, переважно на лівому березі: Старосілля, Сваром'я, Ошитки, Тарасовичі, Чернин, Окунінове, Новий і Старий Глибів, Сивки, Бірки, а на правому — Борки, Толокунська Рудня, Ротичі, Домантове, Тетерівка. Окунінове пізніше відбудували на новому місці. При низькій воді на мілинах і досі видно пні затопленого лісу.
Дніпро, Прип'ять і Тетерів
Водосховище займає долину Дніпра від Вишгорода до села Дніпровського, долину Прип'яті — від гирла до Чорнобиля, і Тетерева — від гирла до села Богдани. З правого берега сюди впадають Тетерів, Ірпінь і Прип'ять. Прип'ятське плесо легко впізнати за темнішою водою — у ній більше гумінових речовин з поліських боліт. Верхні плеса мілкі й заростають очеретом та водоростями, а нижня частина від Рудні-Толокунської до греблі — найглибша.
Вода в морі за рік оновлюється 9–12 разів. Навесні, у повінь, водосховище схоже на річку, а з кінця червня проточність падає і воно стає ніби озером. Найтепліша вода — у липні, 21,5–22 °C. Саме тоді на мілководдях часто «цвіте» вода.
Пляжі й відпочинок
Найпопулярніший правий берег — від Вишгорода до Лютежа, Нових Петрівців, Толокуні, Ясногородки й Козаровичів: піщані пляжі, соснові бори й бази відпочинку. Тут займаються вітрильним спортом, віндсерфінгом і кайтсерфінгом, бо на широкій воді майже завжди вітер. Біля Нових Петрівців до води виходить відоме геологічне відслонення з кручами.
Коли їхати й що врахувати
Найкращий час — червень і вересень: вода вже або ще тепла, а цвітіння менше, ніж у липні. На широких плесах швидко здіймається хвиля, тож на човні, байдарці чи сапі тримайтеся біля берега й перевіряйте прогноз вітру. Північна частина моря межує із зоною відчуження та кордоном із Білоруссю — там діють обмеження, які варто уточнити заздалегідь. Купатися краще на облаштованих пляжах.
Поруч — музей української військової звитяги в Нових Петрівцях і ДОТ № 582 біля Лютежа. Більше про край — у статті про Київське Полісся.
