Це перші 30 кілометрів синього шляху ПТТК Влодава – Уршулін, який загалом має близько 122 км і перетинає Ленчинсько-Влодавське поозер'я до дирекції Поліського національного парку. Ділянка починається на автостанції у Влодаві, виходить до Бугу в Орхувку, огинає Біле озеро в Окунінці, а далі лісами й полями веде через Люту, Дубечно й Ганськ до Витична. Маршрут лінійний, позначений синьою смугою між двома білими. За нашим треком — 29,7 км: один довгий день або два спокійні з ночівлею в Окунінці.

Біла будівля Великої синагоги у Влодаві з ламаним зеленим дахом за газоном
Велика синагога у Влодаві, тепер музей. Фото: Adam Kołkowski, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Влодава і Буг

Влодаву називають містом трьох культур: у центрі поруч стоять Велика синагога XVIII століття (тепер музей), костел паулінів і православна церква. Звідси шлях іде на південь, до Орхувка — колишнього містечка, яке отримало міські права 1506 року. Над крутим берегом Бугу стоїть костел святого Івана Милостивого, колись августинський. Тут закінчується залізниця з Хелма: колія доходить до річки й уривається біля решток мосту, який німецька авіація зруйнувала у вересні 1939 року. Буг тут — кордон із Білоруссю, а трохи південніше сходяться кордони Польщі, Білорусі та України.

Вежа костелу в Орхувку серед дерев над Бугом
Костел святого Івана Милостивого в Орхувку над Бугом. Фото: Андрей Романенко, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons

Біле озеро в Окунінці

Окунінка — літнє селище на північному березі Білого озера, одного з найчистіших на поозер'ї. Від 1960-х років навколо озера будували бази відпочинку, і тепер їх понад сорок; улітку тут людно, працюють бари, кемпінги й атракціони. Поруч лежать менші озера Ліпєц, Свєнте, Рогозьне, Чарне та Глінки. Для пішохода це головне місце ночівлі на ділянці: житло знайти легко, але в липні й серпні його краще бронювати.

Люта, Дубечно і Ганськ

За Окунінкою шлях іде лісовими дорогами. Біля Люти 1863 року повстанці січневого повстання билися з російськими військами — тепер це невелике село на кілька десятків мешканців. Дубечно — найбільше село гміни Ганськ, із гутою скла і маленьким Дубеченським озером на півночі. Далі — Ганськ і колонія Крихув, звідки до Витична лишається кілька кілометрів полями.

Пам'ятник з орлом і ряди білих хрестів на військовому цвинтарі у Витичні
Військовий цвинтар бою під Витичним 1939 року. Фото: EKDMPM2012 Mateusz Kędzierski, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons

Витично

1 жовтня 1939 року біля Витична вояки Корпусу охорони прикордоння дали бій Червоній армії; полеглих частково поховали на військовому цвинтарі біля дороги, поруч є й старий православний цвинтар. За селом лежить Витицьке озеро — найбільше на Ленчинсько-Влодавському поозер'ї, тепер водосховище системи каналу Вепр – Кшна. У Витичні Поліський нацпарк має освітній центр «Поліське сільце» з безкоштовним входом. Звідси синій шлях продовжується до Пєшоволі, Сосновиці й Уршуліна — це окрема сторінка.

Як дістатися і що врахувати

Це Польща: громадянам України потрібен закордонний паспорт. До Влодави з Любліна ходять автобуси й маршрутки трасою через Ленчну й Уршулін; з Витична можна повернутися автобусом у бік Влодави або Любліна, але сільські рейси рідкі, тож розклад перевірте заздалегідь. Між Хелмом і Влодавою є залізниця, проте пасажирських поїздів на ній мало. Найкраща пора — з травня до вересня; у лісах і біля озер багато комарів і кліщів, тож потрібні репелент і закритий одяг. Початок маршруту йде вздовж Бугу за кількасот метрів від кордону з Білоруссю: кордон закритий, і поблизу нього можливі перевірки Прикордонної служби Польщі.