Сумна звістка надійшла з будинку для літніх людей у Чоповичах. Увечері минулого вівторка, 21 березня, померла одна із мешканок — 71-річна Любов Кухарчук.
Жінка, швидше всього, не витримала звістки про закриття закладу, який на схилі років став для неї справжньою домівкою.
Читайте також: У Чоповичах закриють будинок престарілих?
Любов Яківна — інвалід із дитинства, мала проблеми зі здоров’ям, у тому числі й хвороби серця. Але саме нервове потрясіння, вважають у відділенні, призвело до нещастя. Як стало відомо, близька родичка голови райради Михайла Левковця, котра знайшла пристанище у Чоповичах через свою неміч, боляче відреагувала на звістку про можливий переїзд, яку їй сповістив Левковець, перевідуючи напередодні. Його приїзд розхвилював не тільки Любов Яківну, а й усіх мешканців відділення…
Але навіть цей трагічний випадок не зупинив керівництво району, яке поставило мету — будь-якою ціною закрити заклад для літніх людей. 22 березня на позачерговій 16-ій сесії райрада ухвалила рішення «Про закриття відділення стаціонарного догляду та впорядкування структури територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Малинського району». Цього разу доля уже 15-ти мешканців і 17-ти осіб персоналу відділення вирішилася за п’ять хвилин. Рівно стільки часу знадобилося Михайлу Левковцю, аби переконати депутатів, що обговорювати питання немає сенсу, тому всі проголосували.
— Коли надійшла інформація про закриття закладу і переведення наших підопічних у Коростень, зчинився хаос: старенькі хвилювались, жінки ридали… І ось вам перший результат — зі смертельним наслідком, — взяв слово голова Чоповицької ОТГ Михайло Філоненко. — Як кажуть, «далі буде», коли перейдемо безпосередньо до переселення.
Але ні його переконання, ні людські сльози і страждання не вплинули на рішення депутатів. «За» закриття відділення проголосували сімнадцятеро, «проти» — двоє наших обранців. Між тим, ще перед початком сесії депутати нарікали на тиск з боку «зацікавлених осіб» у закритті будинку для літніх людей у Чоповичах. Тих, із ким не вдалося переговорити до сесії, перед засіданням «на декілька слів» виводили із залу. Словом, і в цій ситуації спрацювала звична система прийняття рішень райрадою.
Користуючись нагодою, хочеться нагадати депутатам: виборці за них голосували не для того, щоб вони у сесійній залі покірно «ховали голови в пісок» і з острахом піднімали руки за будь-яке рішення, нав’язане «згори», а щоб відстоювали інтереси громади, кожного жителя Малинщини, і не потакали чиїмось забаганкам. Для чого тоді такі депутати?
Згодом у залі таки виникла суперечка. Почалися звинувачення і з’ясування: хто — правий, а хто — злочинець…
Спостерігаючи за балаганом на сесії, чомусь пригадалися нещодавні поїздки керівництва району на ювілеї до наших старожилів. Як щедро обранці громади засипають компліментами стареньких: вручають квіти, бажають здоров’я і позитивного настрою на багато років. «Не турбуватися про людей похилого віку — все одно, що зруйнувати будинок, у якому доведеться жити, — не так давно писав у «МН» голова районної організації ветеранів Євген Заєць. — На мою думку, нинішня влада свідомо руйнує його, роблячи життя одиноких престарілих нестерпним». З цими словами важко не погодитися.
Потрібно поважати старість. Особливо, обездолених людей, котрі за вироком долі на схилі літ опинилися у будинку престарілих, який став для них рідним домом, пристанищем. Навіть депутати не відкидають: приміщення геронтологічного відділення — у жахливому стані, потребує капітального ремонту. Проте грошей — катма. Немає коштів і на його утримання.
Але ж можна було б принаймні з душею поставитися до вирішення цього болючого питання, і не бити стареньких «у лоб» своєю звісткою. Скажімо, підготувати їх морально, поговорити особисто, переконати, що в Коростені житиметься комфортніше тощо. Старі люди, як діти: вони «арапу» не розуміють. Їм людяність потрібна, доброта, співчуття, час врешті-решт. Та районні «вершителі людських доль», ще раз переконалися, не звикли панькатися із людьми…
Марта РОК.
Читайте також: У Чоповичах закриють будинок престарілих?
