Науково підтверджений факт: при сівбі якісним насінням вдало підібраного сорту урожай збільшується від 15 до 25%. Також при використанні якісного насіння зростає ефективність всіх технологічних процесів у вирощуванні сільськогосподарських культур від застосування добрив, засобів захисту рослин до прийомів догляду за посівами.
Сорт створюють для вирощування в конкретних природних і виробничих умовах. Сорт має в цих умовах забезпечувати стійкі високі врожаї та доброякісну продукцію. В процесі тривалого розмноження якість насіння може погіршуватися. Це зазвичай відбувається в тих випадках, коли нехтують правилами збереження сортової чистоти. Розглянемо основні причини такого погіршення. Засмічення насіння фактично веде до виродження сорту, як в біологічному так і в виробничому значеннях.
Види засмічення:
● механічне;
● біологічне;
● зниження імунітету і збільшення захворюваності рослин;
● екологічна депресія сорту.
1. Механічне засмічення
Зазвичай цей вид засмічення є наслідком недбалості при організації технологічних процесів на всіх етапах вирощування насіння. Щоб уникнути цього, необхідно не допустити при розмноженні насіння його засмічення в сівалках, в тарі, при збиранні, доробці, при збереженні на складах.
Чим нижча генерація, тим більша загроза механічної засміченості насіннєвого матеріалу, тому необхідно дотримуватись суворіших правил щодо кількості генерацій посівного матеріалу з насінням важковідокремлюваних культур. При розмноженні насіння різних генерацій слід дотримуватись правила: сівбу починати з нижчих, а збирання насіннєвих площ – із вищих генерацій. Завдяки цьому не допускається змішування навіть у межах одного сорту, однієї культури та між генераціями. Вдалий підбір попередника дозволяє уникнути засмічення посівів через падалицю та бур’яни, насіння яких важко відокремлюється від насіння культури.
При очищенні насіннєвого матеріалу вдається повністю відокремити лише ті домішки, що добре вирізняються з маси основного зерна розмірами або ж аеродинамічними властивостями. Вторинне очищення зерна хоча і збільшує кількість відокремлених домішок, але досить часто не забезпечує необхідної чистоти насіннєвого матеріалу відповідно до норм стандарту. Крім того, найважче забезпечити очищення від важковідокремлюваного насіння бур’янів і грудочок твердої сажки.
Слід враховувати, що окрім допустимих стандартами норм загальної засміченості, особливо високі вимоги висуваються до очищення насіннєвого матеріалу від важковідокремлюваного насіння культурних рослин. Таким насінням для основних культурних рослин є:
- в озимій пшениці – жито, тритикале, ячмінь
- в озимому житі – пшениця, ячмінь
- в тритикалі – пшениця, жито, ячмінь
- в яра пшениці – ячмінь, яре тритикале, гречка
- у ячмені – пшениця, тритикале, овес
- у вівсі – ячмінь, яре тритикале, жито
- в гречці – пшениця, ячмінь
- у горосі – вика, пелюшка
2.Біологічне засмічення
У процесі розмноження сорту його сортові та насіннєві якості можуть погіршуватися під дією ряду біологічних факторів, зокрема: природного перезапилення, розщеплення, виникнення мутантів.
Останнє зазвичай відбувається у результаті природного перезапилення. Перезапилення між різними сортами або культурами становить небезпеку для насінництва. Небезпека перезапилення пилком іншого сорту й виду особливо велика для перехреснозапильних культур. Щоб його уникнути, необхідно дотримуватися норм просторової ізоляції.
Держпродспоживслужба в Житомирській області щороку нагадує виробникам насіння, про необхідність дотримання Порядку узгодження розташування посівів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.10.2016 № 365 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2016 р. за № 1413/29543).
Згідно із вказаним Порядком, суб’єкт насінництва та розсадництва узгоджує питання не висівання споріднених перехреснозапильних рослин з іншими суб’єктами господарювання, які використовують земельні ділянки, розташовані від насіннєвого посіву на відстані в межах норм просторової ізоляції згідно Нормативів просторової ізоляції між сусідніми посівами культур, які вказано з урахуванням нових вимог, гармонізованих з міжнародними нормативними документами (ОЕСР, Директиви ЄС). Ознайомитися з нормами можна тут:
http://kr.consumer.gov.ua/doc/nasin/normi%20kultur.pdf
Видові та сортові прополки є обов’язковим агрозаходом для насінницьких посівів. Від своєчасності та якості їх проведення значною мірою залежить сортова чистота насіння, рівень його урожайних властивостей, термін збереження сорту у виробництві.
Погіршення сортів може бути наслідком появи мутацій, які змінюють як морфологічні, так і господарсько- біологічні властивості сорту. При чому кількість мутантів збільшується, якщо сіяти «старим» насінням, обробляти посіви гербіцидами, проводити термічне знезараження насіння та зберігати його в несприятливих умовах.
3.Зниження імунітету і збільшення захворюваності рослин
Насіння дуже швидко уражується хворобами, особливо новими расами патогенів, тобто нові, стійкі до хвороб сорти через кілька років втрачають свій імунітет. Отже, боротьба з хворобами є обов’язковою на всіх етапах насінницької роботи, оскільки грибні, бактеріальні, вірусні захворювання мають величезні коефіцієнти розмноження, і якщо ці хвороби передаються через насіння, то число уражених рослин з кожною генерацією швидко зростає, що може через певний час призвести до вибракування посіву з числа сортових. Особливо велика роль при цьому належить первинним ланкам насінництва, де сорт повинен бути повністю очищений від хвороб.
З метою боротьби з хворобами ефективним є створення синтетичних сортів та конвергентних сортів.
Синтетичний сорт – це гетерозисна комбінація відповідного числа ліній, сібсів, клонів з високою загальною та специфічною комбінаційною здатністю. Синтетики створюються за оцінкою і добором вихідних компонентів, комбінаційною здатністю і врожайністю.
Конвергентні схрещування – для поліпшення сорту за двома або більшою кількістю ознак, які треба передати від різних донорів, вдаються до техніки конвергентної селекції. Це застосування кількох паралельних поворотних схрещувань різних донорів з одним рекурентним сортом для передачі йому одночасно кількох цінних ознак. Метод дуже ефективний при виведенні сортів з комплексним імунітетом та з іншими комплексними ознаками.
4. Екологічна депресія сорту
За своєю природою сорти бувають з широкою екологічною пластичністю і малопластичні. Перші здатні давати високий врожай у різних зонах при різних екологічних обставинах, інші – лише в певних локальних зонах, що пояснюється їх реакцією на зміну зовнішніх умов. При відсутності гармонії між біологією сорту і навколишнім середовищем настає порушення фізіологічних функцій організму, що призводить до послаблення його життєздатності, депресії і врешті-решт до значного зниження продуктивності та якості насіння. Тому для кожного сорту повинні бути підібрані оптимальні зони.
Підсумовуючи вищевикладене, слід наголосити, щоб не відбувалося погіршення сортів, з метою підтримки всіх біологічних властивостей сорту необхідно:
● ретельно оцінювати відібрані типові рослини та їх потомства у первинних ланках насінництва;
● вирощувати рослини з дотриманням рекомендованих агрокліматичних і оптимальних агротехнічних умов;
● забезпечувати захист посівів і насіння від хвороб та шкідників;
● проводити видові і сортові прополювання;
● виділяти для сівби найбільш повноцінні фракції насіння;
● забезпечувати на насінницьких посівах комплекс організаційних і технологічних заходів, спрямованих на одержання насіння з високими врожайними якостями.
У разі виродження сорту не слід нехтувати сортозаміною та сортооновленням. Це є важливим завданням насінництва. Європейський та світовий досвід свідчить про те, що своєчасна сортозаміна і сортооновлення є надійним резервом збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Отже, суб’єктам господарювання необхідно постійно здійснювати впровадження у виробництво високоякісного насіння нових перспективних сортів і високих генерацій, що в свою чергу повинно сприяти підвищенню ефективності виробництва зерна та має істотно вплинути на рівень конкурентоспроможності вітчизняного товарного зерна на міжнародному зерновому ринку.
