Миколаївський Городоцький монастир — давня обитель у селі Городок неподалік Рівного, пам'ятка архітектури. Нині це великий жіночий монастир з кількома храмами. Його історія тісно пов'язана з Києво-Печерською лаврою й ключовими подіями української церковної історії XVII століття.
Маєтність Печерської лаври
Перша згадка про монастир — 1516 рік: князь Костянтин Острозький підтвердив тоді заповіт своєї тещі, за яким Городок із присілками Обарів і Хобковщина, а також село Вольниця подарували обителі. Городок став маєтністю Києво-Печерської лаври.
Городоцький собор 1628 року
На шостому тижні Великого посту 1628 року в Городку відбувся церковний собор, на який приїхали архімандрит Печерський Петро Могила, митрополит Йов Борецький, архієпископ Полоцький Мелетій Смотрицький, єпископ Луцький Ісакій Борискович і єпископ Холмський Паїсій Іполитович. Тут ухвалили скликати в Києві на 15 серпня 1628 року помісний собор. Так невеликий волинський Городок на кілька днів став центром церковного життя України.
Барокова церква
Після Андрусівського перемир'я 1667 року Городок лишився в Речі Посполитій і перейшов до блюстителя Київської митрополії Йосипа Шумлянського. 1730 року він опинився під юрисдикцією греко-католицького єпископа Афанасія Шептицького, який 1740 року збудував муровану Миколаївську церкву в стилі бароко з багатим іконостасом і розписами.
Храми монастиря
Сьогодні на території монастиря кілька храмів: церква пророка Іллі, собор Різдва Христового, церкви Похвали Божої Матері та святих мучениць Віри, Надії, Любові й Софії. Найцінніша з історичного погляду — барокова Миколаївська церква 1740 року. Монастир великий і доглянутий, з квітниками й доріжками, тож прогулянка територією займе годину.
Порада
Монастир діючий, одяг має бути закритим, жінкам — з покритою головою. Фотографувати всередині храмів — з дозволу.
Як дістатися
Городок — кілька кілометрів від Рівного, сюди ходять приміські автобуси.
