Церква Казанської ікони Пресвятої Богородиці в селі Піща Ковельського району — дерев'яний храм 1801 року й пам'ятка архітектури національного значення. Село лежить неподалік Шацьких озер, тож церкву зручно відвідати під час відпочинку на Світязі. Поруч на цвинтарі — ще одна рідкісна пам'ятка, каплиця 1802 року.
Історія
Церква в Піщі вперше згадується в 1510–1531 роках як покинута — можливо, через татарські набіги. У 1619–1620 роках храм уже був уніатським, а 1796 року повернувся до православ'я. Клірова відомість 1796 року описує дерев'яну церкву святого Симеона Стовпника; у селі тоді було 70 дворів і 479 жителів.
Нинішню церкву збудували 1801 року коштом парафіян, а 1878 року вона отримала назву на честь Казанської ікони Богородиці. Тоді ж храм капітально відремонтували, підвели фундамент і прибудували триярусну дзвіницю. 1912 року церкву розширили бічними зрубами. На стінах збереглися написи про ремонти 1866, 1899, 1901, 1926 і пізніших років.
Архітектура
Церква дерев'яна, п'ятизрубна, хрестова в плані: шестигранний центральний зруб, п'ятигранна апсида й невеликий бабинець, а з боків — бічні зруби. Через прибудову дзвіниці акцент змістився з центральної бані на вежу — так волинський храм набув рис синодального стилю кінця XIX століття. На дзвіниці п'ять дзвонів, на найбільшому — дарчий напис місцевого поміщика Міхала Ґутовського.
Каплиця 1802 року
1802 року на сільському цвинтарі збудували каплицю — унікальний зразок архаїчного однокамерного храму хатнього типу, характерного для волинської народної архітектури. Таких каплиць збереглося дуже мало, тож її варто побачити окремо.
Як дістатися
Піща — у Шацькій громаді, неподалік Шацька й Світязя. Більше — у статті Ковельський район.
