Володимирський дитинець — центральна укріплена частина давнього Володимира, столиці Волинського князівства. Від нього збереглися земляні вали заввишки 6–8 метрів, які й сьогодні височіють у місті над заплавою річки Луги. Це одне з небагатьох місць в Україні, де добре видно розміри княжого граду.
Будова дитинця
Дитинець був прямокутним у плані із закругленими кутами — так званий «волинський тип». Він стояв на невеликому підвищенні серед заболоченої низини на правому березі Луги, там, де в неї впадає Смоч, і займав 1,5 гектара. Сюди вели два в'їзди — більший з півночі й менший з півдня. На валах стояли дерев'яні стіни з галереями й баштами, а навколо був рів, куди пустили один із рукавів Смочі. Усередині — кам'яні храми й князівські терема.
Навколо дитинця лежало велике окольне місто, де збудували й Успенський собор.
Спалений за наказом Бурундая
1261 року монгольський воєначальник Бурундай вимагав знищити укріплення галицько-волинських міст. Тоді дерев'яні стіни Володимира розібрав і спалив князь Василько Романович. Вали лишилися, і впродовж століть їх перебудовували: між світовими війнами поляки звели на місці дитинця в'язницю, а в радянські часи тут теж були різні установи. Нині вали внесено до списку історичних і археологічних пам'яток Волині.
Що побачити
Прогулянка валами — найкращий спосіб відчути масштаб давнього міста: з висоти видно долину Луги, дахи старого центру й бані Успенського собору. Під час розкопок на валах знайшли й сумні сліди XX століття — останки жертв політичних репресій, перепохованих на місцевому цвинтарі.
Як дістатися
Вали — у центрі Володимира, кілька хвилин пішки від Успенського собору.
