30 проектів загальною вартістю майже 99 млн грн погодила на своєму 4-му засіданні Міжвідомча комісія з оцінки відповідності інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку. Погоджені проекти буде направлено на затвердження Кабінету Міністрів України.
Про це 31 серпня повідомляє прес-служба Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
«Загалом станом на 31 серпня погоджено 797 проектів загальною вартістю 3 468 308,3 гривень. Таким чином, з 3,5 млрд грн коштів ДФРР, передбачених на 2017 рік, нерозподіленими залишається 31 691 700 гривень. Найбільше не розподілено коштів ДФРР у Миколаївській – більше 17 млн грн, Луганській – майже 4 млн грн та у м. Київ – більше 9 млн грн. Решту нерозподілених коштів – у Херсонській, Житомирській та Сумській областях», - інформує Мінрегіон.
За словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслава Негоди, основні зауваження до проектів, які на сьогодні не усунуто – це відсутність підтвердження співфінансування з місцевих бюджетів та їх невідповідність вимогам законодавства щодо впровадження заходів з енергоефективності, а також відсутність комплексного підходу до вирішення проблемних питань. Він зауважив, що основним недоліком є те, що окремими регіонами відбираються локальні проекти, які частково або точково вирішують проблему, замість комплексного підходу до її вирішення.
«По погоджених проектах, взамін на гарантії, маємо якнайшвидше отримати рішення місцевих рад про участь у їх співфінансуванні. Без цих рішень ми не зможемо направити ці проекти на затвердження Уряду», - наголосив В’ячеслав Негода.
Він наголосив на важливості прискорити шістьом областям процес подання на розгляд Комісії проектів, що фінансуватимуться за кошти ДФРР, а всім іншим забезпечити якісну і своєчасну реалізацію вже затверджених проектів та програм.
«Більше ста громад не подали на розгляд Комісії заявки на ті проекти, які вони мають намір реалізувати за кошти субвенції. Можна лише припустити, у чому причина ситуації, яка склалася. Якщо громаді не вистачає кваліфікованих кадрів, здатних підготувати належним чином заявку, а відтак – і проект, то в кожній області, по-перше, проводяться спеціальні навчання. По-друге, центри розвитку місцевого самоврядування повинні і надають підтримку громадам у підготовці необхідних документів. Не думаю, що якась із обласних державних адміністрацій могла відмовити у допомозі, якщо тільки громада зверталася з таким проханням до неї. Врешті можна звернутися до Центрального офісу реформ Мінрегіону за консультацією. Тобто немає жодних перешкод для того, аби громади могли вчасно підготуватися та втілити важливі для них проекти за кошти державної субвенції. Який напрошується висновок? Що ці кошти тій сотні громад не потрібні. Мушу сказати, що з огляду на таку ситуацію, надалі дуже важко буде доводити, наприклад Мінфіну, Парламенту, що об’єднані громади потребують фінансової підтримки з боку держави», - прокоментував перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.
Він зазначив, що за дорученням віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, Центральний офіс реформ сьогодні працює з кожною громадою, яка не підготувала відповідні інфраструктурні проекти з тим, щоб допомогти.
Як повідомляв Житомир.info, станом на 3 серпня комісія при Мінрегіоні не отримала жодного проекту для отримання інфраструктурної субвенції від ОТГ Житомирської області.
