Днями редакція отримала від прес-служби Ощадбаку офіційне роз’яснення щодо того, звідки на пенсійних карточках малин чан з’явилися кредити. Про це йшла мова, нагадаю, у публікації «Тишком-нишком і… в кредит» від 30 березня у «МН».
— З 9 вересня 2015 року, — повідомили банкіри, — запроваджено порядок комплексного банківського обслуговування клієнтів, які відкривають карткові рахунки, та які вже є користувачами карток банку. Він передбачає укладання з цими клієнтами договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який поєднує в собі елементи договору банківського рахунку, договору банківського вкладу та кредитного договору. Цей договір є публічним і розміщений у вільному доступі на офіційному сайті банку.
Договір комплексного банківського обслуговування укладається з клієнтом шляхом підписання заяви за встановленою в Ощадбаку формою. Невід’ємною її частиною є заява на встановлення кредиту, де у полі «Бажаний розмір кредиту» клієнтом зазначається сума кредиту, яку він бажає отримати. Комісія за зняття кредитних коштів, до речі, відсутня.
Відтак лише за бажанням клієнта йому може бути встановлена кредитна лінія в сумі відповідно до затверджених умов кредитування в банку та відповідно до його фінансового стану.
При цьому клієнта завжди інформують про умови кредитування та обслуговування карткового рахунку при встановленні кредитної лінії відповідно до вимог чинного законодавства. Ще раз хочемо наголосити, що банк не встановлює кредитні лінії клієнтам без їхньої згоди.
Банк в жодному разі не нав’язує таку кредитку лінію своїм клієнтам. І у разі, якщо клієнт не бажає встановлювати кредитну лінію за картковим рахунком, в полі «Бажаний розмір кредиту» клієнт просто зазначає нуль.
До того ж, якщо клієнт раніше погодився на встановлення кредитної лінії, виявив бажання з певних причин від неї відмовитись, він повинен звернутися до відділення банку і подати заяву про відмову від кредитної лінії. Банк не встановлює кредитні лінії без їхньої згоди.
Від себе скажу лишень: шановні пенсіонери, уважніше перечитуйте все, що підписуєте у банках чи інших установах. Бо можна, як переконалися, добряче ошпаритися.
Світлана Кулаківська.