На минулій сесії, 27 квітня, міська рада планувала укласти договір особистого строкового сервітуту із Житомирським лікеро-горілчаним заводом. Мова, зокрема, про місце на розі вулиці Винниченка та площі Соборної — там, як відомо, нині розташований фірмовий магазинчик Житомирського ЛГЗ (на знімку). А відповідним рішенням депутати мали на п’ять років продовжити йому термін користування у комерційних цілях земельною ділянкою, площею 0,0030 гектара. Річну плату за користування планувалося встановити у розмірі шість відсотків від нормативної грошової оцінки земель міста Малина.
Проте щодо цього питання у залі виникла дискусія. Міський голова зачитав і постав на голосування рішення. Більшість депутатів уже протягнули руки й проголосувати «за», а лічильна комісія почала ставити «галочки» в протоколі. Подумалось: невже обранці настільки полюбляють горілку, що вирішили залишити споруду, яка зовсім не прикрашає центр міста…
Та раптом хтось із депутатів, котрі сиділи на «гальорці», схаменувшись, попросив ще раз зачитати рішення — чи то міський голова спеціально тихо читав, чи то депутати так уважно хотіли його слухати? Та дійсно не всі в залі почули, що саме ставилося на голосування. Уже після дискусії, жартів і повторного перерахунку голосів, виявилося: із 26 присутніх депутатів «за» проголосували лише двоє (горілчаний магазин під «боком» адмінбудівлі до вподоби депутатам Ігорю Старжинському та Василю Федоренку), сімнадцятеро — «проти», п’ятеро утримались і ще двоє не голосували взагалі. Рішення не прийняли, тож виходить — спиртне біля адміністрації більше не продаватимуть…
Діна БАРОНОВА.
