Думаю, екологічного активіста, співачку, поетесу Ольгу Гуру малинчанам представляти не потрібно. Вона давно відома своєю громадською і культурною діяльністю. Нещодавно у Києві в книгарні «Є» відбулася презентація її першої прозової книжки «Чарівні історії нашого лісу», виданої у видавництві Стефана Недериці «Класика». Про її нову книжку й не лише наша розмова.
— Ольго, здається, це вже друга ваша дитяча книжка?
— Так, у цьому видавництві друга, але якщо враховувати ті книжки, в яких я так чи інакше брала участь, то за рахунком це вже четверта книжка. Я іще перекладала книжку молдовських народних казок з російської на українську. Також озвучувала аудіо до книжки для наймолодших діток.
— Розкажіть про свої попередні книжки.
— Мої колискові, які я записувала, розміщувала на моєму Youtube-каналі й таким чином вийшла на видавництво Стефана Недериці «Класика». Я зв’язалася з ним, запропонувала послухати мої колискові і так у нас зав’язалася співпраця. На той момент я вже написала поки невіршовану казку про Мавку. Але дітям поезія сприймається значно легше, тому вирішили переробити її в казку у віршах, знайшли художницю, яка намалювала ілюстрації до книжки. Коли побачила її першу ілюстрацію образу Мавки, зрозуміла, що її образ співпадає з тим, яким я його уявляла. Так з’явилася казка у віршах «Колискова Мавки».
— Можна сказати, що «Чарівні історії нашого лісу» — це своєрідне прозове продовження вашої попередньої книжки?
— Можна сказати, так. Це історія маленької лісової чарівниці, яку можна вважати прототипом Мавки. Вона також мандрує лісом, відкриває для себе явища природи, спілкується з природою. Для дітей, особливо тих, які живуть у великому місті, думаю, особливо буде цікаво читати про ці явища природи, поглянути на природу з трохи іншого боку, бо вони бачать її по телевізору, на фотографії, але з автентичною природою зустрічаються рідко.
Це окремі 16 казкових історій. Фактично кожна історія — це метафоричне розкриття окремих явищ природи. Наприклад, персонажем може бути невелика лісова річка. І головна героїня знайомиться і спілкується з нею. Або ж тістечка для велетів — це хмари, які пливуть по небу. І вони вилазять на верхівки дерев, які нібито хочуть скуштувати ці тістечка. І як це все перетворювалося на грозу. Місцем дії всіх історій є ліс, а об’єднуючим персонажем — лісова чарівниця, яка знайомиться з усіма і в кінці робить висновок, що найбільше у світі вона любить слухати мову друзів. А це — мова лісу. В кінці книги йде запрошення дітям відправитися до лісу та познайомитися з цією мовою.
— Розкажіть про історію появи книги. Коли у вас виник задум її написати?
— Задум тісно є пов’язаним з появою екологічного лісопарку «Вересковий». Я ходила до лісу, отримувала своєрідний релакс від спілкування з природою. Й образи книжки народжувалися самі собою. Взагалі часто певні явища природи ми сприймаємо крізь призму міфології, і це нормально. Це властивість нашого мозку: в нас є образне мислення й раціональне. Й образне мислення є творчим переосмисленням того, що ми сприймаємо за допомогою наших чуттів. І завдяки цьому народжуються художні образи.
Спочатку була написана перша версія казки. Але коли ми вже приступили до видання, я помітила, що деяких глав, можливо, не вистачає і дописала їх, аби книга була більш цілісною й об’ємною та, напевно, більш актуальною, бо дітям ще змалку треба пояснювати, що існує проблема вирубки лісів і пояснювати, що це негативно впливає на мешканців лісу, і просто так непоміченим нічого не минає ні для людини, ні для природи.
— Наскільки довгим був процес від задуму до видання?
— Рукопис пролежав у мене довгий час, після чого я показала його видавцю Стефану Недериці. Він зацікавився, і ми почали працювати. Спочатку довго чекали ілюстрацій від однієї художниці, однак вона була дуже зайнятою, тому співпрацю з нею довелося припинити і повернутися до ілюстраторки книжки «Колискова Мавки» Наталії Лещенко. І про це я зовсім не шкодую, бо менше, ніж за рік, ми зробили усі ілюстрації. Потім було редагування, після чого відправили її в друк у Харків.
— На яку читацьку аудиторію розрахована книжка?
— Я орієнтуюсь на дітей приблизно 5-10 років. Старші діти більше сидять в Інтернеті, думаю, їм це буде не дуже цікаво. Хоча хтозна. Вони більше знаходяться в мережі, можливо, їм і буде цікаво прочитати про живу природу.
— Які були відгуки про книгу?
— Критики я ще не бачила. Звичайно, чекаємо відгуків, бо я все ж не професійний письменник, тому чути конструктивну критику для мене дуже важливо.
— Наскільки, на вашу думку, заповнена ніша дитячої літератури на природоохоронну тематику?
— Думаю, зараз ця ніша ще не заповнена. На перший погляд, дитячих книг на екологічну тематику ніби й вистачає, але проблема полягає в тому, що держава не надто сприяє їх виданню. Видавництва, особливо невеликі, фактично виживають. У першу чергу, вони друкуватимуть книжки, котрі будуть добре продаватися, а це не обов’язково книги, які піднімають суспільно-важливі теми, які здатні зачепити людину за живе.
Коли талановитий художник малює ілюстрації, це, як мінімум, 50 відсотків успіху дитячої книжки. Сучасні діти хочуть яскравих малюнків. До цього нас спонукають реклама, соцмережі. Користувачі вже не хочуть просто читати текст, а бачити, в першу чергу, яскраву картинку. Видати книжку, яка буде цікавою, непросто. Визнаним письменникам легше видати свою книжку, а новачку пробитися на цей ринок досить складно. Видавництв, які видають дитячі книжки, насправді чимало, але для такого великого ринку, як в Україні, цього замало.
До того ж, своїми виданнями нас закидає Росія. Які б санкції ми не вводили, але потік літератури з Росії, в тому числі й дитячої, надзвичайно великий. До всього у нас великий податок на видання книжок. У Росії ж навпаки. Як можна підтримувати нашу культуру читання, коли письменник навіть не може видати свою книжку? А з чого вона починається? З того, що ми читаємо нашим дітям книжки.
— Де можна придбати вашу книжку?
— Придбати можна безпосередньо у видавництві «Класика», замовивши її на сайті або в мене. Зараз ведемо перемовини з міською радою, щоб виділили кошти на закупівлю книжок для дитячих садків, шкіл та бібліотек.
Володимир Петренко
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.