Децентралізація, певно, за останні роки стало одним з ключових слів, яке ми чуємо всюди — від представників влади різних рівнів та ЗМІ до звичайних громадян. За останні чотири роки в Україні з початку реформи децентралізації створено 876 об’єднаних територіальних громад. І лідером по кількості утворених громад є саме Житомирська область, на території якої вже утворено 54 об’єднані громади.
У Межах Малинщини поки утворена лише одна ОТГ — Чоповицька. Місто і решта території району поки знаходяться у «підвішеному» стані.
Вчора, 6 лютого, у Малинській міській філії Житомирського обласного центру занятості відбулася зустріч сільських голів, представників районної влади та громадськості з радником з децентралізації Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування Сергієм Романовичем, який розповів про особливості процесу децентралізації в Україні та Житомирській області, переваги, яке дає утворення об’єднаної громади та її жителів, досягнення Чоповицької ОТГ та про те, які перспективи об’єднання Малина і решти району в одну громаду. Треба сказати, що далеко не всі думки пана Сергія присутні сприйняли схвально.
Отож, які перспективи утворення ще однієї ОТГ у Малинському районі? На 17 сесії Житомирскої обласної ради № 1123 від 26.07.2018 року було схвалено у новій редакції Перспективний план формування територій громад Житомирської області, згідно з яким на території Малинського району планується утворити ще одну об’єднану громаду з центром у Малині, куди входитимуть усі сільські ради району, що не є у складі Чоповицької ОТГ.
До потенційної Малинській ОТГ входитиме Малинська міська рада, Гранітненська селищна рада та ще 22 сільскі ради із загальним населенням 40300 чоловік.
Що ж натомість отримає новостворена громада? Найперше, 40 видів податків, зборів та інших платежів, які справлятимуться до бюджету об’єднаної громади. Окрім цього, місцевому бюджету спрямовуватиметься субвенція з держбюджету на формування інфраструктури громади (у 2018 році на 500 сільських жителів та 150 кв. км. — приблизно 1 000 000 грн.).
Загалом, прогнозований обсяг доходів загального фонду громади складатиме 271 314,5 тис. Грн., а прогнозований обсяг видатків загального фонду — 268 229,0 тис. грн.
Ще одним плюсом для громади буде те, що землі сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів передаватимуться у власність безпосередньо ОТГ (для прикладу, Чоповицькій громаді було передано 1392 га земель).
Також перед громадою відкриваються можливості управління початковою і середньою освітою та первинною ланкою охорони здоров’я. Як зазначив Сергій Романович, утримування багатьох навчальних закладів у сільській місцевості є недоцільним, оскільки більшість з них не мають навіть половини від потенційної можливості наповнення учнями і значні кошти виділяються на утримання приміщення і на навчання одного учня, при тому, що якість навчання реально не зростає. Схожа ситуація і з ФАПами.
Для того, аби об’єднатися в єдину громаду, потрібно пройти дев’ять етапів:
1) Ініціювання добровільного приєднання;
2) Громадське обговорення ініціативи;
3) Рішення про надання згоди сільської ради;
4) Надсилання пропозиції до МОЗ;
5) Прийняття рішення МОЗ про надання згоди;
6) Схвалення проектів рішень про добровільне приєднання;
7) Надсилання в ОДА проектів схвалених рішень;
8) Підготовка висновку ОДА;
9) Прийняття остаточних рішень.
Залишається відкритим питання, чи погодиться місто і район на такий проект майбутньої ОТГ? Поки важко сказати. Однак, в будь-якому разі, 2020 року відбудуться вибори до місцевих рад. І, швидше за все, ОТГ в такому чи іншому варіанті таки буде утворено.
Запис зустрічі слухайте в подкасті.
У публікації використані матеріали, надані Сергієм Романовичем.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube і в Telegram.
