Олеся Рудицька вже чотири роки очолює ОСББ «Дружня оселя», до якого входить дев’ятиповерховий будинок в одному з найпроблемніших мікрорайонів міста — БАМі. За час свого головування в ОСББ, до якого входить дев’ятиповерховий будинок в одному з найпроблемніших мікрорайонів міста — БАМі, вона не лише зуміла втілити ряд масштабних проектів, але й змінити світогляд багатьох мешканців будинку. Тепер вона балотується в депутати Малинської ОТГ від політсили «Наш край», або почати впроваджувати зміни на рівні цілої громади.
Ми поговорили з Олесею Рудицькою про те, що підштовхнуло її стати головою ОСББ, які проекти за час його існування вдалося реалізувати, щоб вона хотіла змінити в місті та чому вона приєдналася команди «Нашого краю».
— Пані Олесю, що підштовхнуло вам очолити ОСББ одному з найпроблемніших мікрорайонів Малина?
— Я цим зайнялася, бо в мене був вільний час, і вирішила витрачати його для блага людей. До цього мене також підштовхнула й особиста трагедія — помер мій брат. Після його смерті я подумала, що життя людини дуже крихке, і його безглуздо витрачати лише на себе. Так постало ОСББ «Дружня оселя».
— ОСББ існує вже чотири роки. Що вдалося зробити за цей час?
— Відразу після його створення у мене з’явилася ціль взяти участь у різних програмах підтримки ОСББ, зокрема у програмі енергозбереження «Теплий кредит». Для участі в цих програмах потрібно створити ОСББ. Ми взяли два рази кредит — 120 тисяч і 107 тисяч гривень. За ці кошти на сходовому майданчику замінили вікна на металопластикові, повністю перебрали щитові, утеплили горище, поставили нові двері у підвал. Потім взяли участь у міській програмі «30/70». За ці кошти ми «перевернули» каналізацію, бо вона 20 років затоплювала будинок. Зливовий колодязь забивався, і вся вода з БАМу ішла в підвал нашого будинку, бо він знаходиться в найнижчій точці мікрорайону.
У те, що нам вдасться це зробити, ніхто не вірив, бо говорили: ми 20 років писали у різні інстанції і все дарма. Я ж наполягала на тому, що потрібно спробувати, бо все, що створили людина, можна виправити.
Також ми поставили камери спостереження на фасаді будинку і всередині, окультурили прибудинкову територію. У самому будинку, зокрема, у підвалах і на горищі було багато сміття, щоб його вивезти знадобилося вісім автомобілів.
Відмовилися і від послуг фірми «Бердичівліфт», яка обслуговував наші ліфти, і вже рік обслуговуємо їх самі. Ми поставили нові панелі в ліфтах. Замінити самі ліфти не можемо, бо це занадто дорого. Ліфти це взагалі проблема для Малина. У місті 18 ліфтів і сучасні стоять лише в новій багатоповерхівці в мікрорайоні «Прожектора».
Невдовзі почнемо класти тротуарну плитку, для цього плануємо взяти 50 тисяч кредиту, документи зараз на розгляді в банку. Мені вдалося переконати мешканців будинку взяти його, оскільки багато хто боявся самого слова «кредит». До того ж, багато хто був проти укладання плитки біля будинку, вважаючи це не раціональним, але я сказала, що була в багатьох містах України, і класти тротуарну плитку біля будинку — це абсолютно нормальне явище. Потрібно хотіти чогось сучасного. Я все прорахувала і запропонувала конкретний реалістичний варіант. І мешканці погодилися зі мною.
Навчилися ми і заробляти на наші потреби: у будинку була одна вільна кімната, і ми здали її під манікюрний кабінет. Тепер і нам сплачується оренда, і кімната приведена до ладу, і дали людині можливість відкрити власну справу.
Будинок та прибудинкова територія ОСББ "Дружня оселя"
— Очевидно, це і змінює ставлення мешканців до свого життя…
— За чотири роки я переконалася, що люди бояться добре жити. Вони настільки звикли до думки, що ми не можемо жити гарно. Як це не парадоксально, а люди бояться самої думки, що їм буде добре, і на що ж тоді вони будуть жалітися?
Я втомилася їм навіювати те, що вони можуть і повинні жити добре. Зрозуміло, для цього потрібно попрацювати, вкладати ресурси у свій розвиток, бо якщо ви не хочете вкладати у покращення якості свого ж життя свої ж гроші, то чому міський голова повинен цього хотіти? Ще починаючи з радянських часів люди безкоштовно отримували квартири і звикли, що їм досі повинен хтось щось давати.
Все ж за ці чотири роки, відколи існує ОСББ, мислення великої частини людей, принаймні, в моєму будинку змінилося.
— На вашу думку, що потрібно змінити в місті, в комунальній сфері зокрема?
— Насамперед, мене не задовольняє низький рівень обслуговування. Послуги надаються на дуже низькому рівні. Начебто малинчани роблять щось для малинчан, але, як кажуть, «на відчепіться». Хочеться, щоб існувала також і нормальна культура комунікації між звичайними малинчаними і комунальними установами, лікувальними закладами, владою.
— Чому ви вирішили балотуватися у депутати саме від політичної партії «Наш край»?
— Мені подобається команда. Дуже багатьох членів команди я добре знаю. Це люди, професійні, віддані своїй справі, порядні, завжди готові простягнути руку допомоги.
Я йду в депутати саме тому, що я хочу побачити фінансові можливості нашого міста. Не вірю, що у нас немає коштів на те, щоб у Малині з’явилося щось сучасне. Наше ОСББ змогло за маленький бюджет зробити суттєво змінити наш будинок. Чому в місті не видно кардинальних змін?
Дуже хочу, щоб Малин був сучасним й естетично привабливим.
Я мрію бачити малинчан щасливішими і знаю, що команда «Нашого краю» — саме ті люди, з якими я зможу зробити багато корисного для міста.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube і в Telegram.
