На здобуття Житомирської обласної краєзнавчої премії ім. Миколи Костриці у 2019 році претендує 6 робіт.
Про це 8 листопада повідомила пресслужба Житомирської облради.
«У Житомирській обласній раді завершився прийом робіт від претендентів на здобуття Житомирської обласної краєзнавчої премії ім. Миколи Костриці. Згідно з положенням, прийом робіт на конкурс тривав до 1 листопада і наразі на здобуття премії претендує 6 робіт», - йдеться у повідомленні.
Монографія «Бурштиновий промисел Прип’ятського басейну: історія, розвиток, видобуток». Монографія, авторами якої є Василь Панченко, Катерина Деревська, Віталія Яковлєва, присвячена дослідженням Житомирського краю у зв’язку з пошуками бурштину наприкінці ХІХ і початку ХХ століття. У науковій роботі висвітлюються питання, актуальність яких важко переоцінити – історична ретроспектива і сучасний стан розвідки і видобутку бурштину в Україні. Книга цікава всім, хто вивчає природу та історію рідного краю – Житомирського Полісся, а також корисна фахівцям-геологам і студентам природничих спеціальностей.
Історико-краєзнавчі фільми «Відлуння Возвягеля» та «Рік 1660. Чуднівська битва», автором яких є Сергій Хоменко. «Відлуння Возвягеля» - історія неоднозначна, сповнена трагічних суперечностей, які спонукають кожне покоління до переосмислення готових історичних подій, часто ідеологічно заангажованих, стереотипно спрощених «для загального вжитку». Жанр фільму – «історична новела». Розповідь про події 1257 року постає у вигляді парадоксу «свій проти своїх» - Данило Галицький проти мешканців давнього Возвягеля. Автор зумів помістити й передісторію (огляд політичної ситуації), і перипетії оборони та взятті Возвягеля, і широкий контекст його мирного життя, торговельного й ремісничого, про який дізнаємося з археологічних знахідок. «Рік 1660. Чуднівська битва» - об’єктом ґрунтовного розгляду фільму стала Чуднівська битва, де детально розкрито контекст причин і наслідків цієї кампанії. Дослідницький характер, критичне переосмислення залученого історичного дискурсу, технічна якість і мистецька досконалість, продуманість композиції дозволяють стверджувати про високий фаховий рівень фільму. Фільм може бути використаний як для популяризації історії Житомирщини, так і для освітніх потреб вивчення історії України.
Книга «Звягель – Новоград-Волинський. Історія. Життя як на долоні. Автор Володимир Загривий. У своїй книзі автор одним читачам нагадує, іншим розкриває деякі сторінки існування стародавнього Звягеля – Новограда-Волинського. Це чергова збірка документальних матеріалів з минулого та сучасності краю. У дослідженні автор розповідає про зростання у часовому вимірі міста, розкриває процес творення місцевого самоврядування, як складової і невід’ємної частини колишнього та нинішнього державного управління. У коротких розповідях про людей, які працювали поруч з автором, продемонстровано своєрідний підхід до тлумачення подій та фактів.
Стаття «Вони робили все для відновлення Української держави», яку підготували Юрій Лукуца та Олексій Побережний. Темою даного дослідження є фіксування переліку бердичівських борців за утвердження незалежності України, які відійшли у вічність. Дослідники визначають серед основних проблем – відсутність своєрідного пантеону місцевих діячів за незалежність України, які стали невід’ємною частиною всеукраїнських процесів відновлення державності. Автори систематизували публікації місцевих засобів масової інформації в період 1991-2015 років. Дана робота засвідчує ґрунтовні знання та володіння технікою аналітичного пізнання щодо особливостей розвитку національно-визвольної боротьби на зорі відновлення незалежності України. Стаття є самостійним і завершеним науковим дослідженням.
Видання народного музею Бориса Лятошинського: щорічник «Митець – культура – виміри часу» (5 випусків) та нотні видання «Музична скарбниця Волині» (7 зошитів). Директор музею Ірина Копоть. Видання репрезентують широку науково-дослідницьку роботу музею, зокрема, у сфері краєзнавства. Краєзнавчі розвідки охоплюють широке коло тем, серед яких реконструкція біографій як самого композитора, так і членів роду Лятошинського на Правобережній Україні. Окремий розділ у кожному з щорічників складають мате6ріали з історії Житомирської музичної школи № 1 ім. Б.М.Лятошинського, які вперше уводяться до наукового обігу вітчизняної історії культури. Усі статті визначаються ретельним підходом до матеріалу, містять належним чином оформлений науковий апарат, що дозволяє використовувати їх не тільки у сфері краєзнавства, а й історії України та історії музики. Зошити нотної серії «Музична скарбниця Волині» містять твори композиторів, які вперше панорамно представляють волинський музичний романтизм ХІХ – першої половини ХХ століття.
У пресслужбі облради нагадують, що Житомирська обласна краєзнавча премія заснована обласною радою та присуджується щороку на конкурсній основі громадянам Житомирської області, учням загальноосвітніх шкіл і студентам вищих навчальних закладів, за кращі науково-дослідницькі, науково-популяризаторські роботи з питань історії, культури та природи Житомирщини, а також музейним установам, працівникам музейних установ за особистий внесок у розвиток музейної справи.
Премія виплачується за рахунок коштів обласного бюджету:
- перша премія – дві мінімальні заробітні плати, встановлені на 01 січня поточного року;
- друга премія – півтори мінімальні заробітні плати, встановлені на 01 січня поточного року;
- третя премія – одна мінімальна заробітна плата, встановлена на 01 січня поточного року.
Положення про Житомирську обласну краєзнавчу премію ім. Миколи Костриці розміщене на офіційному сайті Житомирської обласної ради у рубриці «Нагороди та відзнаки обласної ради».
Нагадаємо, у вересні Житомирська обласна рада запрошувала місцевих дослідників та краєзнавців поборотися за премію імені Миколи Костриці.
Як повідомляв Житомир.info, у 2018 році переможцями Житомирської обласної краєзнавчої премії стали два вчителі та науковець.
