POLISYA.TODAY

Круглий стіл у ДП «Малинський лісгосп АПК»: лісові банди у сусідніх районах – це норма життя…

У середу, 3 серпня в залі головного офісу ДП «Малинський лісгосп АПК» відбувся круглий стіл на тему запобігання лісопорушень у лісових масивах району. Тобто цього разу мова йшла не традиційно про хворий рудий ліс, а – про чорний ліс, тобто нелегальний.

У обговоренні проблеми взяли участь нкачальик слідчого відділення Малинського відділку поліції Олексій Ковальов та заступник прокурора у Малині Юрій Кучер. Ініціатор – директор лісгоспу АПК Володимир Антонюк. Володимир Миколайович зазначив, що з мінімальними повноваженями лісівники повинні забезпечити максимальну охорону лісу від незаконної діяльності, починаючи від видобутку копалин (бурштину, піску тощо) і закінчуючи випалюванням деревного вугілля та незаконними рубками.

 На території угідь лісгоспу патрулювання відбувається цілодобово в робочі і вихідні, в окремих місцях встановлено відеонагляд. Проблема в іншому – навіть затримавши порушника, довести його кримінальну поведінку дуже складно. Ціна лісу така, що порушники лишають на місці злочину бензопили, і як довести, що саме вони щойно ними різали ліс?

Без поліцейського лісник не має справа спинити машину, навантажену лісом. Та й пов’язати пеньки з деревами у вантажівці непросто. Якщо навіть слідувати за вантажівкою до пилорами, нелегальні пилорами в районі – приватна власність. Господарі не пускають нікого на територію,а коли приїде наряд поліції, за годину викрадений ліс вони встигають розпиляти на верстатах.

Олексій Ковальов ситуацію прокоментував так: тривають досі розслідування кримінальних проваджень 2015-2016 року. Почали перевірку в районі і місті приватних пилорам та деревообробних цехів – на наявність дозвільних документів, кількості офіційних працівників та сировинної бази для роботи. Результат: у 2016 році до адмінвідповідальності за лісо порушення притягнуто 1 особу, триває 1 кримінальне розслідування по епізоду 2016 року в Рудні Вороб’ївській, 2 кримінальні епізоди 2015 року досі не розкрито.

Юрій Кучер ситуацію прокоментував так: на жаль, чине законодавство недосконале. Ліс повинен захищати закон, а не тільки лісівники. Однак, якщо є попит на чорний ліс, його будуть незаконно різати і продавати. Скажу так: кожен громадянин може затримати вантажівку з лісом за умови – одночасно повідомити про це поліцію, аби на місце негайно виїхав патруль. Негайне реагування на злочини дадуть ефект.

Володимир Антонюк ситуацію прокоментував так: наші лісові угіддя – це як комора без замка. Хто хоче вирізає, а винні в очах громадськості ми, ще по закону мусимо відшкодовувати збитки за те, чого не робили. Усі ми знаємо хто возить ліс і куди, знаємо і про недашківські смолокурні і про вирізані малинівські дубові гаї, але зробити нічого не можемо через недосконале законодавство. Це нонсенс!

Важливий момент – треба визнати, що поки на теренах району немає лісових банд, таких, як у лісах на бурштинових розкопках, таких,як у корост енських угіддях, де вдаються навіть до фізичних розправ з лісівниками. У нас поки все під контролем – завдяки цілодобовому патрулюванню лісів. А крім угідь АПК і державного лісгоспу у районі ж іще є 11 тисяч гектарів нічийого так би мовити лісу, і його теж треба охороняти комусь.

До патрулювання запрошуємо всіх бажаючих, приєднуйтесь, не сидіть в Інтернеті, і  на власні очі побачите хто і як краде малинський ліс. У найближчий час створимо гарячу лінію і телефони повідомимо у ЗМІ. Хто побачить невідому фуру чи незаконні рубки, одразу телефонуйте.

Наостанок. Про рубки головного користування. Володимир Антонюк має намір ініціювати призупинення в лісгоспі АПК рубок головного користування. У зв’язку з насуванням екологічної катастрофи – масового всихання сосни.

– Лише за останній місяць в одному з кварталів всохло від соснового мікозу до десяти гектарів площі лісу. А в цілому зараз маємо приблизно до 2000 гектарів всохлого лісу. Цього вистачить на 10 років рубок! Тому живі дерева не варто зачіпати, зараз головне – зупинити масове всихання. Але це тема наступної розмови.

                                                                                                                                                                                                 автор: Тетяна Соловей

Читайте також: