У широкому значенні під богадільнею розуміється приватний або суспільний заклад, зазвичай лікувальна установа, притулок для інвалідів, убогих, непрацездатних, людей похилого віку. Сутнісною ознакою богадільні є повне утримання осіб, які в ній проживають…
…Історія Малинської богадільні тісно пов’язана з функціонуванням Костелу святої Анни. Власне сам костел у нашому місті було споруджено наприкінці ХVIII століття, ймовірно у 1784 році. Сама будова костелу в початковому стані була деревяною. Та через певний час вона потребувала вже серйозної реконструкції. Княгиня Цецилія Радзивілл, яка на початку ХІХ століття володіла Малином, вирішила тут звести кам’яний костел та ще ряд споруд, зокрема і богадільню. На реалізацію цього проекту було виділено 20 тисяч рублів сріблом.
Юридичний статус богадільні, як організації, отримали в Російській імперії ще наприкінці ХVIII століття. Згідно імператорського указу у кожній губернії вимагалося створити відповідну установу, де необхідно утримувати хворих і недієздатних осіб. Також доводилося до відома відповідних губернських структур, що у богадільнях повинні утримуватися волоцюги, жебраки, каліки, а також особи, які засуджені до каторги в Сибіру, які за старістю не могли вільно пересуватися.
Княгиня Ц. Радзивілл у своєму заповіті говорила, що у Малинській богадільні можуть утримуватися особи лише римо-католицького віросповідування. Богадільня княгині Радзивілл при Костелі св. Анни в Малині була заснована 1858 року. На сьогодні нам невідомо хто тоді опікувався даною і установою в той період. Та все ж, у 1910 році головою ради приватної богадільні княгині Радзивілл в м. Малині був радомишльський повітовий предводитель дворянства – відставний генерал-майор, барон Віктор Вікторович Унгерн-Штеренберг. Членами ради вважалися – землевласник Роман Романович Вержбицький (с.Заболоть), священик Федір Мойсейович Яворський (м.Малин), ксьондз Йосип Белецький (м.Малин), лікар Еразм Олександрович Радомський (м.Малин), лікар Юлій Станіславович Гродецький (м.Радомисль), поміщик Вацлав Зелиславович Билина (с.Ворсівка), лікар Михайло Олександрович Шендзиковський та наглядач богадільні – Ева Осипівна Рудницька (м.Малин). У 1912-1913 рр. склад ради був попередній. Але уже наступного року відбулися певні зміни.
Члени ради приватної богадільні кн..Радзвивілл у 1914-1915 рр.: лікар Ю.С. Гродецький; завідуючий господарською частиною богадільні, лікар Е.О.Радомський; священик Ф.М. Яворський; мировий суддя М.М. Шестаков; лікар М.О. Шендзиковський; дворянин М.М. Миклухо-Маклай; поміщик В.З. Билина; наглядач богадільні Е.О. Рудницька. Управляючим справами богадільні був Андрій Іванович Шевченко (м.Радомисль).
Власне будівля богадільні була зведена неподалік костелу і знаходилася на початку сучасної вулиці Тараскіна (до 1966 року вул. Садова) Споруда мала довольній солідний вигляд, була кам’яною. Експлуатувалася ця споруда експлуатувалася до кінця 1960-х років. Зокрема, у 1944-1949 рр. тут розміщувався один із навчальних корпусів школи № 1, а згодом – будівля експлуатувалася школою робітничої молоді («вечірня школа»). Будинок богадільні демонтували вже при будівництві Малинської районної друкарні на початку 1970-х рр. Проте, частина старої будівлі збереглася і зараз використовується як допоміжне в господарстві друкарні.
…Малинська богадільня проіснувала до 1918 року. Але з приходом більшовиків до влади будівлі подібних закладів закривалися і передавалися у розпорядження «перемігшого пролетаріату». З часом почав зникати і сам термін – богадільня, або трансформуватися в саркастичне чи зневажливе поняття, яке визначало організацію, де є бездіяльних чи недієздатних людей.
Володимир СТУДІНСЬКИЙ, м. Малин
