У зв’язку з прийняттям з 20 вересня 2015 року змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та викладеним у новій редакції Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів», який тепер називається «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», Держсанепідслужба у Житомирській області вже не має правових підстав для здійснення державної експертизи харчових продуктів, харчової сировини та видачі експлуатаційних дозволів для об’єктів з виробництва.
Про це йдеться на сайті Головного управління Держсанепідслужби у Житомирській області.
«Враховуючи зміни до законодавства України, Головне управління Держсанепідслужби у Житомирській області та його територіальні підрозділи, починаючи з 20.09.2015 року, не мають правових підстав для здійснення державної санітарно-епідеміологічної експертизи харчових продуктів, харчової сировини та нормативно-технічної документації на виробництво харчових продуктів та харчової сировини, а також видачі експлуатаційних дозволів для потужностей (об’єктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів. Дія Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» з 20.09.2015 року не поширюється на харчові продукти, крім тих, щодо яких проводиться санітарно-епідеміологічне розслідування захворювань, спричинених інфекційними хворобами, масовими неінфекційними захворюваннями, отруєннями та радіаційними ураженнями людей», – йдеться у повідомленні.
Українські журналісти назвали новий харчовий закон святом для українського споживача та викликом для українських “харчовиків”, оскільки він побудований на принципах та вимогах до безпечності харчових продуктів, які діють в ЄС.
«Головною відмінністю нової системи від діючої є чітке закріплення відповідальності оператора ринку в межах своєї діяльності за недотримання вимог законодавства про безпечність харчових продуктів. Тобто у випадку, коли, наприклад, з підприємства, яке виготовляє рибні консерви, на ринок потрапить небезпечний продукт, відповідальність нестиме виробник, а не офіційний ветеринарний лікар», – зазначає у своїй аналітичній статті на Європейській правді юридичний радник програми «Інвестиційний клімат в агробізнесі» Катерина Онул, і додає: оскільки положення нового закону суттєво зменшили кількість адміністративних процедур, на які сьогодні українські харчовики витрачають багато часу і грошей, представники деяких державних органів, які отримували ці гроші, стверджували, що нова система поставить під загрозу життя та здоров’я українського споживача.
За новим підходом буде контролюватися весь ланцюг виробництва харчового продукту. Це дозволить виявити загрозу на ранньому етапі та запобігти виробництву небезпечного продукту та, відповідно, потраплянню такого продукту до споживача. На законодавчому рівні це закріплено у формі вимоги обов’язкового запровадження системи управління безпечності харчових продуктів на принципах ХАССП (лат. НАССР), – відзначає видання.
«Оскільки запровадження НАССР потребує часу та певних ресурсів, то задля уникнення шокової терапії законом передбачені значні перехідні періоди. Наприклад, на всіх молокозаводах, бійнях та інших підприємствах, де виробляють харчові продукти, до складу яких входять необроблені інгредієнти тваринного походження, НАССР має бути запроваджений у 2017 році. Виробники соків та цукерок мають впоратися із завданням до 2018 року, а власники всіх малих підприємств – до 2019 року. Низка виключень або можливість запровадити спрощений НАССР передбачена для закладів роздрібної торгівлі, закладів громадського харчування, кондитерських, пекарень», – зазначає Катерина Онул.
Оскільки вся відповідальність за дотримання вимог харчового законодавства покладається суто на оператора ринку і законом встановлено значні штрафи, необхідність у таких інструментах державного регулювання, як сангігекспертиза та затвердження технічних умов, зникає, – відзначає видання.
