Так трапилося, що певний час третю міську школу вважали найстарішим навчальним закладом у місті. Писали, що до її спорудження причетна мати відомого вченого — Катерина Семенівна Миклуха, а то й сам Микола Миколайович Миклухо-Маклай. Навіть визначався рік заснування школи — 1862-й. Але чи це дійсно так…
У Центральному державному історичному архіві України (м.Київ) зберігається дуже цікавий документ під назвою «Справа про закріплення за церквою одної десятини землі, яка пожертвувана поміщиком Миклухо-Маклаєм під будівництво церковнопарафіяльної школи в с.Селище Радомисльського повіту». В принципі, даний архівний документ і відповідає на всі питання стосовно появи школи, яка зараз є третьою за номером у Малині.
Із архівного документу (мова оригіналу збережена):
«В Киевскую духовную консисторию.
Киевский епархиальный училищный совет. 9 августа 1910 г.
Радомысльськое уездное отделение, докладом от 19 июня с.г. за №2350, сообщило Совету о пожертвовании землевладельцем д.Селище, Радомысльского уезда, М.Н.Миклухо-Маклаем одной десятины ценной земли под постройку нового здания для церковно-приходской школы в названной деревне. Земля эта имеет быть закреплена за местною приходскою церковью.
Вследствие сего Киевский епархиальный Училищный Совет, согласно утвержденному Его Высокопреосвященством, ВысокопреосвященнейшимФлавианном, Митрополитом Киевским и Галицким, от 23 минувшего июля за № 36, имеет честь покорнейше просить Киевскую Духовную консисторию о выдаче заведующему Селищанскою церковно-приходскою школою священнику м.Малина, Радомысльского уезда Федору Моисеевичу Яворскому уполномочия на закрепления за местной приходской церковью жертвуемой г-ном Миклухо-Маклаем земли.»
Читайте також: ДРУГЕ НАРОДЖЕННЯ МАЛИНСЬКОГО НАРОДНОГО УЧИЛИЩА: 1881 РІК
14 грудня 1910 року в Київську духовну консисторію з рапортом звернувся малинський священик Ф.Яворський. До рапорту він додавав два примірники схематичного плану, яку пожертвував Михайло Миколайович Миклухо-Маклай. За цим планом ділянка землі знаходилася на перехресті доріг до Щербатівки та Малина, а також прилягала до ділянок земель, які належали Степану та Артему Хоменкам. Власне ділянка землі, яка жертвувалась під будівництво школи, мала загальну площу 1402 квадратні сажні, тобто (1, 4 десятини) мала форму неправильного чотирикутника. Довжина цього чотирикутника обох сторін складала 54, 66 сажні та 55,0 сажні, ширина — 33,5 сажні та 18,45 сажні. Визначена ділянка практично відповідає конфігурації сьогоднішньої ділянки школи № 3 у нашому місті.
22 січня 1911 року Київською духовною консисторією було прийнято рішення: «От имени Его преосвященства ходатайствовать перед Священным Синодом об испрошении Высочайшего соизволения на приняия церковью м.МалинаРадомысльского уезда от землевладельца Михаила Миклухи дара, заключенного в 1402 кв.саж. земли при д.Селище Радомысльскогог уезда, с тем, чтобы была устроена на означенной землецерковно-приходская школа.»
Цей документ фактично відкривав можливість починати здійснювати підготовку до спорудження школи. Проте, довелося певний час зачекати «высочайшего соизволения» на фактичні роботи із будівництва школи. Сам процес введення в експлуатацію школи розтягнувся на три роки. Лише у 1915 році всі діти із Селища, які ходили на навчання до Малинського народного училища, почали вчитися у місцевій церковнопарафіяльній школі.Проте, варто зауважити, що у 1898 (за іншими даними – 1899) році, з ініціативи місцевих селян у с.Селище функціонувала однорічна школа грамоти. Власне, цю школу й можна вважати провісником сучасної третьої школи, хоча і з великими умовностями, оскільки прямого зв’язку між школою грамоти і церковно-парафіяльною школою не простежується.
...Допитливий читач цілком справедливо поставить питання: чому школа має третій порядковий номер? Відповідь криється у тому, що нумерація шкіл з’явилася уже на початку 1930-х років. До 1930 року в Малині діяло дві школи — перша українська і друга єврейська. У 1929-1930 рр. до Малина відійшла частина с.Селище, зокрема та, де знаходилася колишня Селищенськацерковно-парафіяльна школа. Тому по чисельності і за номером вона виявилася третьою.
Володимир СТУДІНСЬКИЙ, м. Малин
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері.
