Сучасна українська система медичної освіти потребує якісних змін. Це розуміють і пацієнти, і самі лікарі.
Про це заявляє Міністерство охорони здоров’я.
«Щорічно вищі медичні (фармацевтичні) навчальні заклади випускають понад 8 тисяч студентів: у 2014-му – 9,1 тисячі спеціалістів, 2015-го – 10,2 тисячі. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки, з населенням близько 319 мільйонів, загальна кількість випускників усіх медичних шкіл коливається від 17 до 19 тисяч осіб (2015-го – 18,704 осіб, торік – 18,938). Держава у свою чергу щороку на підготовку фахівців витрачає сотні мільйонів бюджетних коштів: у 2015-му – 556,8 мільйона грн, а 2016-го – 649,8 мільйона грн. Всупереч таким значним видаткам на підготовку медичних кадрів, якість навчання студентів на сьогодні залишається на низькому рівні. Показовим є факт, що протягом 2015 – І півріччя 2016 років із різних причин (академічна неуспішність, невиконання навчального плану, власне бажання студентів тощо) з ВНЗ МОЗ України відрахували 450 осіб, які навчалися за державним замовленням. Як наслідок, на їхнє навчання держава неекономно використала 18 932,0 тис. грн. Також щорічно 3–5% студентів-медиків не йдуть працювати за фахом», - зазначає МОЗ.
Вартість року навчання студента-медика в Україні коливається від 13 до 27 тисяч грн, залежно від спеціальності та ВНЗ. Це фактично становить максимум 1000 доларів на рік. Міжнародні розрахунки є кардинально іншими. Так, у Великій Британії навчання коштує 50 тис. фунтів стерлінгів (62 тис. доларів), а в США вартість підготовки студента-медика може доходити до 90 тис. доларів на рік. На фоні цього, наші видатки на одного студента виглядають заниженими та апріорі означають неможливість якісно готувати майбутніх лікарів.
МОЗ України наполягає на запровадженні різного рівня фінансування для різних спеціальностей. Адже зараз підготовка студентів гуманітарних спеціальностей обходиться країні у півтора раза дорожче, ніж інженерів. Медики приблизно в тому ж діапазоні. Для порівняння, Польща витрачає на підготовку лікаря майже у 4 рази більше, ніж на підготовку гуманітарія.
Ще один яскравий приклад – у період з 2000 по 2008 роки лише 4 українські випускники отримали від Медичної ради Канади дозвіл на медичну практику. Низький рівень підготовки підтверджують і результати складання ліцензійних іспитів «Крок». При прохідному балі у 60,5% (Крок 2) та 70,5% (Крок 3) щорічно близько 10% студентів-медиків не долають прохідний бар'єр.
Попри великий конкурс при вступі у медичні ВНЗ (10–30 осіб на місце залежно від спеціальності та ВНЗ), рівень абітурієнтів медичних ВНЗ часто поступається іншим спеціальностям. Наприклад, під час вступної кампанії 2015-го до одного з ВНЗ на спеціальність «лікувальна справа» зараховували абітурієнтів, які здали ЗНО з профільних предметів на 140–160 балів. У порівнянні, на економічний факультет одного з університетів, де конкурс становить в середньому 30 осіб на місце, у 2015-му зараховували абітурієнтів із прохідним балом від 180 з профільних предметів. Оскільки немає адекватного механізму позитивного відбору на медичні спеціальності, в результаті, «якість» медичного студента є низькою.
Що саме пропонується змінити в системі медичної освіти в Україні – читайте тут
Як повідомляв Житомир.info, заступник мера Житомира Матвій Хренов нещодавно говорив про шалений дефіцит лікарів в дільничній мережі і він буде ще більш відчутний через 3-5 років.
