POLISYA.TODAY

На Житомирщині жуки «з’їли» понад 80 000 гектарів лісу. Малинський ліс — у небезпеці!

Жук-короїд на Житомирщині виявився настільки ненажерливим і ненаситним, що в найближчому часі Поліський край, і не тільки він, ризикує і зовсім залишитися без лісів. Аби привернути увагу громадськості та влади до проблеми, яка набуває масштабів екологічної катастрофи, минулої п’ятниці, 15 червня, на базі ДП «Малинське лісове господарство» пройшов науково-практичний семінар «Всихання соснових насаджень: проблеми, шляхи їх вирішення». У заході взяли участь керівники й підлеглі різних структурних підрозділів держлісгоспів обласного управління лісового та мисливського господарства, фахівці «Вінницялісозахист», Поліського філіалу УкрНДІЛГА, представники засобів масової інформації.

10-12 тисяч гектарів соснових лісів області — уже «мертві»…

Спостережливі цінителі природи не вперше звертаються до лісівників із проханням пояснити, чому останнім часом в лісі стало багато рудих і сухих сосен. Адже нині, щоб помітити руді осередки серед зеленіючих хвойних дерев, не треба їхати далеко в ліс. Малинчанам достатньо поглянути вверх, проїжджаючи понад заказником місцевого значення «Гамарня» чи автодорогами району, і побачите, що дерев із рудими верхівками або без хвої й кори чимало серед здорових насаджень.

На думку вчених і лісівників, основною причиною всихання соснового лісу в умовах українського Полісся є ураження хвойних порід дерев верховим короїдом і трахеомікозом (посинінням деревини), масовий розвиток яких викликали високі літні температури повітря протягом останніх декількох років, і викликана цим фактором посуха.

Починаючи з 2012 року і до нині короїд пошкодив на Житомирщині майже 16% хвойних лісів: понад 80 тисяч гектарів — практично територія 2-3 лісгоспів. Тоді як 10-12 тисяч гектарів — уже «мертві». Від всихання страждає зокрема і Малинщина. Більше того, в 2012 році саме на території лісових масивів Малинського держлісгоспу офіційно зареєстрували всихання 10 гектарів хвойних насаджень, уражених верхівковим короїдом. У 2013 році приєдналося ще декілька лісгоспів, у 2016-2017 роках стихія поглинула всю область.

— Дійсно, дев’ять років тому, в 2009 році, вперше в межах країни, завдяки фахівцям нашого підприємства, зокрема, заслуженому лісівнику України Тетяні Кравчук, було виявлено ознаки нового типу всихання соснових лісів. Нині ця проблема стоїть надзвичайно гостро, адже саме сосна в нашому регіоні є основною лісоутворюючою породою, — зазначив під час доповіді директор ДП «Малинське ЛГ» Олег Дзюбенко. — Це становить велику загрозу майбутньому лісу. Якщо раніше короїд уражав переважно пристигаючі ліси віком 70 років, то зараз інтенсивно всихають середньовікові насадження і навіть молоді лісові культури. Якщо в 2011 році площа вибіркових і суцільно-санітарних рубок по нашому підприємству становила не більше 700 гектарів, то в 2017 році таких рубок на території лісових масивів держлісгоспу проведено майже 1,5 тисячі гектара.

Отож, верхівковий короїд — комашка, завбільшки три міліметра, яка за декілька тижнів може з легкістю вбити багаторічне дерево. Із середини квітня він активно атакує сосну. Від перших жуків вона ще може відбитися смолою, але потім імунітету дерева для боротьби зі шкідниками не вистачає, і короїд заселяє її за 2-3 тижні.

За сезон жук дає до 5 поколінь потомства, збільшуючи свою присутність на дереві від 120 особин до 5000 (25 000 — при повному розвитку). Популяція з одного дерева за ідеальних умов надалі вбиває від 35 до 179 дерев сосни. Про апетит шкідника свідчать пожовтілі верхівки сосен і посохлі гілки, якими рясно встелена лісова підстилка.

До того ж верхівковий короїд має спільника — шестизубого короїда. Цей шкідник знищує сосну від низу і вражає найбільш цінну частину деревини в зоні товстої кори, і ще переносить спори грибів, які в результаті пошкоджень шкідника потрапляють в дерево і викликають захворювання дерев мікозами — «закупорку судин», від чого деревина «синіє».

Найефективніший спосіб швидкої боротьби із короїдом — «зачистка» хворого лісу і посадка нового

Наприклад в Іршанському лісництві, який учасники семінару в Малині відвідали як показовий об’єкт, верхівковий та шестизубий короїди після вибіркових санітарних рубок 2014 року знищили більше півгектара насаджень. Понад півстолітні сосни довелося зрізати. Але санітарний стан лісу не покращився — короїд почав харчуватися деревами по сусідству.

— Поїджену сосну короїди залишають на поталу грибам, мурахам та іншим шкідникам. Дерево гине, і навіть зрубане приносить мало користі: така деревина придатна тільки на переробку — на тирсу. Більше нічого з нього не виготовляють, — говорить директор державного спеціалізованого підприємства «Вінницялісозахист» Володимир Чудак. — На сьогодні, на жаль, маємо також поширення видового складу — з’являються нові супроводжуючі види шкідників, які знищують наші соснові ліси.

Екологи розповідають, що від ідентичних проблем із всиханням лісів через ненажерливих шкідників, крім України страждають також Білорусь, Австрія, Чехія, Польща, Канада і Північна Америка. Нині ефективнішого способу швидкої боротьби із короїдом, крім «зачистки» хворого лісу і посадки нового, — в світовій практиці не існує. Боротьбу потрібно вести комплексну: хворі дерева зрізати, а їхні гілки спалювати, аби короїд не поширився далі. Однак, прийнятими не так давно Санітарними правилами лісникам заборонено в період тиші — з 1 квітня по 15 червня — здійснювати санітарні рубки дерев. А саме цей період якраз припадає на найактивніший біологічний цикл діяльності шкідників.

— Короїдові вистачає одного місяця, щоб вбити дерево. Тож і нам потрібна оперативність, оскільки пропадає ділова деревина, завдаючи підприємству великих економічних збитків, — говорить головний лісничий ДП «Малинське ЛГ» Василь Маєвський, наголошуючи: — Вигоди в тому, щоб зрубати побільше хворих дерев — немає. Навпаки, чим швидше ми приберемо із лісу хворі та ослаблені дерева, тим менше рубатимемо потім. Ніхто не говорить про відміну сезону тиші. Проте саме в цей період шкідники найбільше розповсюджуються, а ми нічого з цим зробити не можемо.

Тож лісівники й екологи пропонують прийняти тимчасові рекомендації щодо проведення першочергових заходів в соснових лісах. Влада, однак, лояльності в цьому питанні не проявляє.

— Ми працюємо над тим, щоб були внесені зміни до Санітарних правил та законодавства.  І в обласному управлінні, і на рівні центральних органів виконавчої влади, Держлісагентства це питання неодноразово піднімалося перед депутатами, кабінетом міністрів. Але позитивних результатів не бачимо, — зауважив заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Ільїн. — Доки будемо чекати, змін законодавства, то в нас тут не буде взагалі нічого. Нині рішення одне — зрізати пошкоджені насадження і посадити новий, мішаний ліс.

Детальніше про санітарний стан лісів зони обслуговування ДСЛП «Вінницялісозахист», зокрема на Житомирщинітут.
Що, на думку лісівників та екологів, необхідно змінити та удосконалити для порятунку соснового лісутут.

На допомогу прийдуть мурахожуки!?

Поки ж добиваються змін на законодавчому рівні, лісівники намагаються боротись із короїдом всіма можливими методами.

Окрім своєчасних рубок, необхідно також працювати на упередження розмноження шкідників. Тож великі надії покладають на феромонні пастки — такі розвісили для короїдів і в малинських лісах. Фахівці кажуть: спосіб сам по собі ефективний — дозволяє провести моніторинг і визначити, як швидко розповсюджується шкідник. Однак, пасток має бути дуже багато, а на їхнє встановлення бракує фінансування. І навіть цього недостатньо у порівнянні з тим, як швидко через паразитування короїда гинуть поліські ліси.

Існує і «біологічна зброя». Природня та безпечна. Це thanasimus formicarius, а простіше — мурахожук, особи якого здатні знаходити яйця, личинок, лялечок і дорослих жуків короїдів під корою дерев, знищувати їх, забезпечуючи біологічний захист дерев. У наших краях водиться, тільки не встигає за темпами розмноження короїдів. Йому треба допомогти і додатково вирощувати в лабораторіях. У передових країнах такі уже існують, і вони поділились із нами своїм досвідом.

— Багато хто запитує, чи не можна боротися зі шкідниками хвойних насаджень хімічною обробкою дерев. Ні, на сьогодні ніде в світі не розроблені штучні препарати і якісь заходи хімічного захисту соснових лісів від короїдного комплексу. Тому ми змушені переходити на інші методи. Наприклад, використання комах-ентомофагів, — розповів під час семінару старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА Олександр Орлов. — В Україні є перші кроки практичного підходу. Трохи більше двох тижнів на базі «Харківлісозахист» працює сучасна турецька лабораторія. За допомогою лабораторного обладнання турки вирощують 15 видів жуків, ми ж лише один — мурахожука, якого потім випускатимуть у ліс як елемент інтегрованого захисту лісу проти короїдів. За цим видом хижих комах, ефективними шкідниками — майбутнє.

З вуст науковців теорія звучить ніби й переконливо, однак повірити у високу результативність «турецької біологічної зброї» непросто. Адже, якщо в одній зрілій, знищеній короїдом сосні водночас може мешкати декілька десятків тисяч личинок і дорослих особин жука-шкідника, скільки потрібно випустити на нього «пожирачів короїда» — достеменно ніхто не знає.

— Треба усвідомити, що застосування біологічних засобів це — недешевий і довготривалий процес. Необхідно виростити достатню кількість мурахожуків в лабораторії для випуску. Тому на великих територіях, у десятки тисяч гектарів, ефект застосування хижих комах буде помітний тільки через декілька років. Але зниження щільності другої популяції короїда буде помітно вже в рік випуску, — втім переконує Олександр Орлов.

Підсумком семінару також стала спільна домовленість лісівників і екологів знову підготувати пропозиції щодо шляхів вирішення проблеми всихання соснових насаджень та вкотре офіційно звернутися до народних депутатів, кабміну, Верховної Ради й Президента — з проханням  призупинити дію документів, які обмежують санітарну рубку дерев. І таки дозволити вирубку в період сезону тиші.

Адже якщо зараз не зупинити хвилю розповсюдження короїда, то вона може тривати ще 8-10 років. А якщо лісівників та науковців не підтримають на законодавчому рівні, за цей час масове, так зване «короїдне» всихання, знищить соснові насадження не лише поліських, а й інших областей України.

Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.

Читайте також: