Заміри викидів у повітря із труб, що належать ТОВ «Папір-Мал», 28 листопада провели представники міськради, санстанції і ТОВ «Папір-Мал». Проби взяли в двох точках у межах санітарної зони — 50 метрів. Результати дослідження будуть готові через три дні. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила помічник народного депутата Павла Дзюблика, громадський еколог Ольга Гура.
Виявляється, робоча поїздка Малинщиною Павла Дзюблика минулої п’ятниці не обійшлася лише турніром із боксу, перевіркою облаштування футбольного поля і відвідуванням мітингу-реквієму тощо. Поки міський голова Олексій Шостак «прислужувався» перед народним депутатом, за сприяння якого Малин отримав чимало коштів на реалізацію різних проектів, Павло Володимирович тим часом надіслав до виконкому міськради звернення щодо діяльності ТОВ «Папір-Мал». Зокрема, він попросив перевірити чи такі «безпечні» для здоров’я малинчан викиди із папірмалівських труб.
«Малин Інформ» вже піднімав цю тему. Але нагадаємо: відколи (влітку 2015-го) на ТОВ «Папір-Мал» встанови новеньке потужне котельне обладнання турецького виробництва, що працює на біомасі (її, до речі, поставляє інше підприємство «під боком» — ТОВ «Полісся 2002»), малинчани почали жалітися на незрозумілий дим та бридкий запах у повітрі. Інколи, особливо зранку та надвечір, нормально дихати взагалі було неможливо. У повітрі висів смог: дим із туманом. Він вкривав ледь не весь фабричний мікрорайон. Спершу люди губилися у здогадах: що відбувається, і чия саме, бо ж не одне підприємство в мікрорайоні, труба горить? З’ясувалося, що дим належить саме папірмалівькій трубі. І знову люди почали грішити — уже конкретно на потужний турецький колет ТОВ «Папір-Мал», як вірогідне джерело смороду, тим більше, що періодично дим з труби йшов чорного кольору, а сніг навкруги покривався попелу. Були тоді звернення-скарги до міськради й управління екології від звичайних мешканців, громадських активістів, екологів і навіть депутатів. Але питання екологічності й безпечності того диму так і залишилося відкритим — попіл зник, а от сморід зостався. Може, не такий активний як торік, але чітко зрозуміло: з повітрям щось не те.
Останнє, очевидно за скаргами малинчан, і взявся з’ясовувати народний депутат Павло Дзюблик.
Так «горіла» труба ТОВ «Папір-Мал» цьогорік у липні
Читайте також: Дим іде, а ми вдихаємо або Наскільки безпечними є викиди одного з підприємств міста
А от із цим погодитися важко:
Може мають місце й викиди від авто, але деякою мірою це залежить і від погодних умов. Коли дим стелиться по землі — то до негоди, говорили наші передбачливі пращури. Сьогодні ж малинчани добре знають: коли вранці, стоячи на Соборній площі, бачиш фабрику в диму, знай — то труба Папір-Малу знову робить свою чорну справу. І нехай нині, дійсно, на снігу більше не видно попелу. Водії-водіями, а пішоходи щодня «беруть на пробу» носом ті викиди й в один голос заявляють: нормально дихати неможливо, інколи той дим ще й «очі виїдає».
Якби там не було, наскільки і чи взагалі відповідають нормам ці викиди, дізнаємося через декілька днів.
Зрозуміло тільки те, чому таку котельню взагалі встановили у місті. У поточній ситуації в країні, коли газ й електроенергія для опалення — на вагу золота, твердопаливні котельні ніби вихід із ситуації. Але громада хоче бути впевнена, що все функціонує за правилами, викиди у повітря не шкідливі, а котельні встановлені у межах міста без порушень. Хоча навіть якщо основні вимоги дотримані, невідомо ще, як цей дим вплине на здоров’я, наприклад, алергіків та астматиків, не кажучи про некомфортне існування людей, які не збиралися жити біля димарні. Тож нині сумніви людей залишаються великими. І судячи з настроїв, можна очікувати подальших звернень як до міськради, так і до екології, прокуратури й інших органів влади. Бо в місті розташовано багато труб, які димлять. З настанням опалювального сезону, не дає дихати їдкий смог, що виходить із труб Замку Володарів, друкарні та першої школи в центрі міста. Такі ж претензії у містян і до підприємства «Екогран», що в мікрорайоні вокзалу та Городищ (на фото знизу), — там димить цілий рік, а час від часу і не тільки труба: іноді на території підприємства спалюють «щось», що люди описують, як «ніби чорта смалять»…
Звісно, не всі труби є власністю «Папір-Малу», перевіркою діяльності якого зацікавився сам нардеп. І Малин не претендує на звання одного із «найбрудніших» міст України. Але їхні власники повинні знати, що не влаштовує громаду і вживати необхідних заходів для пошуку компромісу. Бо малинчани переконані: тисячі гривень економічного збору, які виплачують ці підприємства, розподіляються несправедливо й неефективно. Мешканцям міста залишаються зола і хвороби, а коштами розпоряджаються посадовці у високих кабінетах далеко від димучих труб.
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці, Вконтакті, Однокласниках та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube та в Telegram.
