Серед голів районних рад, об’єднаних територіальних громад у Житомирській області переважна більшість – чоловіки. Осіб чоловічої статі в області набагато більше і серед депутатів усіх рівнів. Окрім того, середньомісячна зарплата у чоловіків значно вища, аніж у жінок.
Такі дані наведені у додатку до проєкту рішення сесії Житомирської обласної ради «Про обласну цільову Програму реалізації сімейної, гендерної політики на 2020 рік», опублікованому на сайті облради 6 листопада 2019 року.
Зазначено, що збільшення кількості жінок у прийнятті державницьких рішень позитивно впливає на рівень корупції.
«Досвід багатьох держав свідчить, що при підвищенні показника участі жінок у прийнятті рішень посилюється соціальна орієнтація державної політики, знижується рівень корупції, що сприяє розвитку всього суспільства, покращується соціально-економічний рівень розвитку держави та якість життя», – йдеться у проєкті цільової програмі.
Наголошується, що, незважаючи на те, що в області у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків впродовж 2016-2018 років були позитивні зрушення, діючі механізми забезпечення гендерної рівності залишаються недосконалими. В першу чергу, так як і в Україні, на Житомирщині залишається недостатній рівень представництва та участі жінок на рівні прийняття політичних і соціально-економічних рішень, а також в управління ресурсами.
«Аналізуючи співвідношення кількості жінок та чоловіків серед депутатів різних рівнів Житомирської області, можна спостерігати закономірність: чим вища посада – тим менша кількість жінок, залучених до прийняття стратегічних рішень», – відзначено у проєкті.
Так, у 2019 році співвідношення питомої ваги жінок до чоловіків серед депутатів обласної ради було таким: жінок – 9,4%, чоловіків – 90,6%; серед депутатів районних рад: жінок – 27,6%, чоловіків – 72,4%; серед депутатів об’єднаних територіальних громад: жінок – 42,6%, чоловіків – 58,4%.
Співвідношення питомої ваги жінок та чоловіків серед голів районних рад становить: жінок – 13,0%, чоловіків – 87,0%; об’єднаних територіальних громад: жінок – 8,8%, чоловіків – 91,9%).
Окрім того, показник розміру середньомісячної заробітної плати жінок на 16,6% менший, ніж у чоловіків.
«Значний розрив між середньомісячною заробітною платою жінок та чоловіків призводить до нерівних можливостей доступу до економічних ресурсів, а також відмінностей у якісних характеристиках зайнятості і соціальному статусі жінок та чоловіків», – акцентують у проєкті програми реалізації сімейної, гендерної політики на 2020 рік.
Зазначено, що дискримінація є однією із основних перешкод у досягненні гендерної рівності в економічній, політичній та інших сферах. Окремі групи жінок (жінки похилого віку, жінки та дівчата з інвалідністю, особливо у сільській місцевості, ВІЛ-позитивні та/або наркозалежні жінки, а також жінки національних меншин) страждають одночасно від декількох ознак дискримінації.
Як повідомляв Житомир.info, у липні 2018 року головне управління статистики інформувало, що у Житомирській області статево-вікова структура характеризується переважаючою часткою жіночої статі, яка складає 54%. Тобто, на кожну тисячу жінок припадало 869 чоловіків.
