Уже з березня в Малині тариф на водопостачання і водовідведення може сягнути 40 гривень за куб. Про це повідомило підприємство-надавач послуги ТОВ «Малин Енергоінвест».
Причина — підвищення з першого березня вартості очищення стоків фабрикою банкнотного паперу БМД НБУ до економічно-обгрунтованого рівня. За попередньою інформацією, за очистку кубічного метра стічних вод місту доведеться платити близько 18 гривень. Для порівняння, наразі в тарифі ця складова становить 8 гривень 16 копійок.
— Це — нонсенс, — заявляє директор ТОВ «Малин Енергоінвест» Микола Корнійчук. — Найвища ціна по Україні на очистку стоків — 4 гривні 30 копійок. Малин став заручником Банкнотно-монетного двору. За рік, відколи банкнотку віднесли до БМД, ціну на послугу з очистки стоків для міста підвищували чотири рази. Нині керівництво БМД заявляє про встановлення ринкової ціни (!) на послугу з очистки стоків. Виникає запитання: чому люди повинні платити за дорогі реактиви, якою банкнотка розщеплює свої хімічні стоки? Міські стічні води — це органіка. Їх очистка — копійчана.
— Що робите, аби вирішити проблему? — запитую керівника комунального підприємства.
— Це питання постало не сьогодні. Ми вже «закидали» листами міську раду, адже без перших осіб міста таку проблему не вирішити. Як результат, наприкінці минулого року в адмінприміщенні банкнотки відбулась зустріч за участю генерального директора Банкнотно-монетного двору Національного банку України Сергія Іванюти, заступника директора фабрики банкнотного паперу Павла Когута, першого заступника міського голови Петра Піковського. ТОВ «Малин Енергоінвест» представляв я, як керівник підприємства. Дискусія була тривалою, але досягли згоди, що «банкнотка» й надалі очищатиме побутові стоки за ціною 8,16 гривень за метр кубічний.
Проте не зважаючи на досягнуті домовленості, дев’ятого січня ТОВ Малин Енергоінвест» отримав офіційний лист від Банкнотно-монетного двору про застосування у період з 1 січня по 28 лютого нової ціни на очистку стоків — 10,75 гривень за метр кубічний, продовжує керівник комунального підприємства. Крім того, у листі йшлося: з першого березня надаватимуть послуги винятково за економічно-обгрунтованою ціною. Хто контролюватиме, чи справді вона буде економічно-обґрунтованою? Банкнотно-монетний двір? Адже вся інформація, пов’язана з діяльністю ФБП БМД НБУ, фактично засекречена. Тому ФБП не надає розрахунки, які б підтвердили доцільність усіх витрат на очистку міських побутових стоків.
«Боротьба» банкнотки з комунальниками, до речі, триває не один рік. Тривалий час був спір про об’єми очистки стоків, які показувала банкнотка і які йшли у розріз з показниками лічильника на міській водоочисній станції — кількість води, що відпускається у місто, й кількість побутових стоків, які проходять через очисні споруди ФБП, має бути приблизно однаковою, натомість стоки у кілька разів перевищували загальний об’єм питної води. Звісно, це можна частково пояснити незаконними врізками, потраплянням дощових і талих вод у мережу водовідведення тощо. Проте цифри все одно «кусались». Врешті-решт, місто встановило власний лічильник на побутові стоки, до речі, повірений за всіма вимогами, і …зекономило 500 тисяч метрів кубічних за рік.
— Ми щороку переплачували «банкнотці» за півмільйона метрів кубічних стоків, каже М.А. Корнійчук. — А це були прямі збитки підприємства й ще одна причина високого тарифу на водовідведення. Сьогодні Банкнотно-монетний двір знову хоче виставляти рахунки за показниками лічильника, який встановлено на території очисних споруд фабрики банкнотного паперу. Ми не маємо до нього доступу, а правильність показників викликає сумнів. Та й чому така величезна різниця між показниками двох засобів обліку, які обліковують стоки — міським і банкнотки — нам на ФБП так і не пояснили.
Вирішити проблему постійного «шантажу» банкноткою міста щодо вартості послуги з очистки стоків можна лише одним шляхом — передачею у комунальну власність очисних споруд, вважає М.А. Корнійчук. Тоді вже місто контролювало б ситуацію і виставляло б ціну за послугу фабриці банкнотного паперу. Проте на минулій зустрічі з керівництвом Банкнотно-монетного двору це питання навіть не розглядали як недоцільне. Хоча, зауважу, сесія міської ради кілька разів давала згоду на прийняття очисних споруд у комунальну власність міста, й керманичі мерії вели перемовини і з НБУ, і з БМД, проте безрезультатно.
Наразі говорять про передачу фабрики банкнотного паперу у приватні руки. Правда це чи ні — покаже час. Але складається враження — поголос не безпідставний. Недарма БМД встановлює на всі послуги ринкові ціни, щоб приватник мав вигоду.
Місто тим часом готує відстійники. Аби у разі загострення ситуації, кілька місяців збирати там побутові стоки, відмовившись тимчасово від дорогих послуг фабрики банкнотного паперу Банкнотно-монетного двору.
Одне слово, в Україні НБУ штучно «наганяє» курс долара, а у Малині… ціну, самі розумієте на що.
Олена ПОКРОВСЬКА.
