Проблему якості (калорійності) природного газу «Малинські новини» вже порушували у своїх публікаціях. А нині в редакцію щодня телефонують обурені люди, адже в заяві-приєднанні до умов договору «від газівників», котру отримали нещодавно споживачі разом із рахунком за газ — жодного слова немає за якість газу.
Приміром, житель Гранітного розповів, що підняв старий договір постачання природного газу, який раніше укладали з Малинським УЕГГ, а не із незрозумілими обласними структурами — там чітко зазначені норми, так звані ДБН, якими, зокрема, передбачається постачання газу належної якості. Чому у новому договорі, а тим паче у оприлюдненій заяві-приєднанні газівники про це «ні пари з вуст»?.. Певне, хочуть уникнути відповідальності за вкрай низьку якість газу — робить припущення гранітненець.
Так чи ні — краще знати самим газівникам… Щоб не бути голослівною, і собі відкрила старий договір — віднайшла кілька пунктів про якість газу.
«4.8. У разі звернення Споживача, у тому числі для перевірки якості надання послуг, — направити свого представника за місцем виклику протягом двох робочих днів у містах та п’яти календарних днів у сільській місцевості в узгоджений із Споживачем час.
4.9. Самостійно протягом одного місяця з моменту виявлення факту невідповідності якісних показників газу встановленим параметрам та характеристикам якості або з моменту перерви в наданні послуг з газопостачання здійснювати перерахунок Споживачеві оплати за неякісно надані або ненадані послуги з газопостачання на підставі підтверджуючих документів, повідомивши його про це протягом 10 календарних днів.
- …у разі постачання Споживачу газу, якісні показники якого не відповідають вимогам нормативних документів, Управління сплачує на користь Споживачу неустойку в розмірі 25 відсотків вартості такого газу за всі розрахункові періоди, починаючи з моменту, коли в акті було зафіксовано відхилення якості газу, до моменту, коли Управління відновило параметри якості газу…».
Як говорять, коментарі зайві… Раніше всі наслідки, що стосуються погіршення якості газу, були передбачені договором, відповідно до чинного законодавства. А що нині?
У «Заяві-приєднанні», звісно, нічого про якість немає, бо це так би мовити скорочений варіант нового договору, який пропонують підписати споживачам. Із самим договором надавач послуг пропонує ознайомитись через Інтернет-мережу. «Ознайомитись із умовами Договору можливо на офіційному сайті НКРЕКП, сайті Постачальника (прим. авт. — ТОВ «Житомигаз Збут») в мережі Інтернет за адресою: http: www.ztgaszbut.104.ua та в офіційному друкованому виданні», йдеться у заяві-приєднання.
Де у пенсіонера Інтернет чи офіційне ЗМІ? Зрозуміло, що більшість споживачів змушені підписувати той «папірець» із відчуттям, неначе купують кота в мішку… Проте, навіть маючи доступ до Всесвітньої павутини, пролляти світло на дії газівників у разі постачання неякісного газу — не вдасться.
У новому договорі, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 № 2500, про якість вказано таке:
«3.2. Постачальник зобов’язується забезпечити якість комерційних послуг, які надаються Споживачу за цим Договором, що передбачає вчасне та повне інформування Споживача про умови постачання, ціни на природний газ та вартість надаваних послуг, роз’яснення значення актів законодавства, якими регулюються відносини Сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із Споживачем, докладання всіх можливих зусиль для вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання.
8.4. Постачальник не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або розподілі природного газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку газотранспортної та/або газорозподільної системи, а також за будь-яке погіршення якості природного газу, що сталося з вини відповідального системного оператора».
Хто ж той системний оператор, з вини якого може погіршитись якість?.. Проблема в тому, що нині житомирські газівники по суті поділили приватну компанію на дві структури: ПАТ «Житомиргаз» і ТОВ «Житомиргаз збут». І хто за що тепер відповідає — простому смертному не розібратись. Гроші платимо постачальнику — ТОВ «Житомиргаз Збут». А Оператор ГРМ — це ПАТ «Житомиргаз». В «заяві-приєднанні» йдеться, що споживачі нібито уклали з останнім договір розподілу природного газу. Коли таке відбулося — напевне, не пригадає жоден із пересічних побутових споживачів.
Зрозуміло одне: після підписання заяви-приєднання «від газівників» вважатиметься, що споживачі уклали новий договір і де-факто погодилися на надання неякісних послуг за непомірно високим тарифом. І жодної відповідальності за це газівники нести не будуть…
Газовий монополіст настільки знахабнів — говорять прості люди і про інше — що навіть не хоче сплачувати банківським установам та пошті «копійки» за перерахунок платежів. Кожен споживач, а серед них чимало пенсіонерів, які ледь животіють за мінімальну пенсію — змушені сплачувати щонайменше три гривні за кожен платіж газівникам. Для людей це теж гроші… Невже монополіст — це жебрацька контора, котра нездатна оплатити такі послуги, як це роблять решта комунальних надавачів послуг?
А юридичні особи — зокрема, підприємства, котрі користуються природним газом — і собі порушують питання: чому приватна газова компанія ПАТ «Житомиргаз» виставляє рахунки за розподіл природного газу. Газові мережі належать територіальним громадам, адже їх будували за рахунок бюджетних коштів — містам або селам виділялось фінансування на будівництво газопроводів. Пізніше ці мережі передали на баланс газівникам. Проте, не у власність. А нині територіальні громади змушені оплачувати газівникам послуги розподілу та транспортування газу. Водночас має бути навпаки — газівники повинні сплачувати власнику (територіальній громаді) за транспортуванню природного газу по мережах до споживачів…
Проблемних питань до газового монополіста — безліч. Однак на рівні держави ніхто не хоче їх вирішити. Натомість нардепи голосують за уведення пені — за кожен день прострочення комунальних платежів, у тому числі за газ. Споживач сьогодні незахищений від свавілля олігархів, котрі наживаються на газу, створюючи поряд із основними компаніями безліч приватних компаній-«присосок»…
