3 серпня на базі ДП «Малинський лісгосп АПК» відбулась позачергова нарада з питань виявлення і запобігання правопорушень у лісових масивах.
Про те, як протидіяти правопорушенням і притягувати до відповідальності винних, хто відшкодовуватиме збитки від незаконної вирубки лісових насаджень — говорили керівництво «Лісгоспу АПК» й працівники лісової охорони підприємства, представники прокуратури, поліції, райради.
Тенденцій до збільшення правопорушень у лісових масивах «Лісгоспу АПК» немає. Про це зауважив на нараді виконуючий обов’язки головного лісничого підприємства Олександр Хмельницький. Це завдяки швидкому реагуванню, дієвому комплексу попереджувальних і профілактичних заходів щодо захисту лісу, постійним рейдам із виявлення лісопорушень, участь у яких беруть лісова охорона, правоохоронці, екологи та громадські активісти. Матеріально-технічне забезпечення у лісівників теж на відповідному рівні. На офіційному сайті підприємства прозоро висвітлюють інформацію про площі, відведені під рубки тощо. Завантажені деревиною автомобілі лісгоспу їздять за чітким графіком і маршрутом, і їхні номери теж ніхто не приховує. Та попри це, люди говорять, що наші ліси нахабно вирізують, а лісівники тим часом відволікаються на діяльність, не пов’язану з охороною лісу.
Лісівників це, звісно, ображає. Адже вони тепер — не господарі у своєму лісі. Не мають права затримати й покарати правопорушника, натомість їм дозволено лише спинити його, а потім викликати правоохоронців.
До речі, відповідно до статті 246 ККУ, найсуворіше покарання за незаконну рубку лісу — обмеження волі строком до трьох років. Та практика за останні два роки свідчить, що перед законом порушники відповідають рідко. В поодиноких випадках справа доходила до суду. Зазвичай, усе закінчувалося штрафом або випробувальним терміном для правопорушника.
До прикладу, торік було відкрито лише два кримінальні провадження, які досі не розкриті. Цьогорік малинські правоохоронці склали протокол на одне адміністративне і одне кримінальне правопорушення. По останньому злочину (у Рудні Вороб’ївській — прим. авт.) — триває розслідування.
Однак у «Лісгоспі АПК» впевнені, що навіть у цьому випадку порушники зможуть уникнути покарання за законом. Всю відповідальність, відтак, перекладуть на лісівників, які «недбало виконують професійні обов’язки».
Тому, говорять, законом необхідно чітко визначити, що заподіяння будь-якої шкоди деревині — це злочин, варто підвищити суми штрафів, а лісовій охороні надати відповідні повноваження.
Зокрема, забезпечити вільний доступ до діяльності приватних пилорам. Також пропонують тимчасово призупинити рубки головного користування: нині на території лісництв Малинського лісгоспу АПК — до 2000 гектарів всохлого лісу.
Про прогалини в лісовому законодавстві говорив на нараді і начальник слідчого відділення Малинського відділку поліції Олексій Ковальов. Розслідування фактів правопорушень, виявлених у лісах Малинщини ще в минулі роки, за його словами, тривають досі. Але попри це, і навіть те, що в малинській поліції — «кадровий голод», правоохоронці закликають громадян повідомляти про будь-які факти правопорушень, а також запевняють, що реагуватимуть на всі звернення, і намагатимуться доводити справи до суду.
Погодився з вищесказаним і заступник прокурора у Малині Юрій Кучер. Змінювати законодавство, звісно, мають повноваження тільки вищі органи влади. На місцях можна лише налагодити тісну співпрацю лісової охорони з головами сільських і селищних рад, населенням, контролюючими органами.
— Якщо з лісу виїжджає нелісгоспівський автомобіль, навантажений незаконно вирубаною деревиною, — зауважив Юрій Кучер, — кожен громадянин має право зупинити його і заблокувати проїзд до прибуття правоохоронців.
Тож допоки ці суперечливі питання вирішать на рівні законодавства, у «Лісгоспі АПК» пропонують, справді, об’єднати зусилля лісівників, правоохоронних і контролюючих органів та органів місцевої влади і самоврядування.
Відтак, підприємство запровадить постійну практику денних і нічних рейдів у лісових масивах.
До них залучатимуть не лише лісову охорону, правоохоронців і представників прокуратури, а й громадських екологів та активістів, ЗМІ.
— Давайте нарешті відійдемо від популізму і перейдемо до дієвих методів, — зауважив директор «Лісгоспу АПК» Володимир Антонюк. — На словах усі все знають, обговорюють на інтернет-форумах — хто з лісників і скільки «краде лісу», за що живе. А коли бачать нашу реальну роботу — замовкають. Тому ми підемо іншим шляхом: поїхали у рейд, виявили правопорушників, притягнули до відповідальності. А не змогли, то ЗМІ, з допомогою фото та відеозйомки, зафіксують цих «героїв» — нехай їх знають в обличчя. Хоча б так боротимемося із порушниками.
Володмир Антонюк також запевнив, що ситуація із вирубкою лісу, за який відповідає ДП «Малинський лісгосп АПК», контрольована. Мовляв, подібних банд, які діють у сусідніх районах, у нас немає. І це — завдяки населенню, котре оперативно повідомляє про заїжджих гастролерів і «чужих» у населених пунктах…
— Але ця «пошесть» із різних сторін все одно «лізе» до нас, — додав Володимир Миколайович. — І ми не можемо про це не говорити, не діяти.
На нараді вирішили, що лісгосп має посилити охорону лісових масивів, провести заходи щодо додаткового перекриття непланових лісових доріг, забезпечити працівників лісової охорони необхідною кількістю технічних засобів і паливно-мастильними матеріалами.
А також ініціювати звернення до територіальних органів Нацполіції, Державтоінспекції, органів державної фіскальної служби щодо перевірки незаконної діяльності пилорам та інших деревопереробних підприємств.
Не менш важливо внести пропозиції до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про застосування дієвих заходів щодо охорони та своєчасного реагування на лісопорушення у насадженнях, які не передані у власність або користування громадянам, і які перебувають у запасі — лісосмуги (зауважимо: на Малинщині — 11 000 гектарів «нічийних» лісів).
Озвучені під час наради пропозиції передадуть у головне відомство лісового господарства Житомирщини, офіційно звернуться до керівництва області та народних депутатів, які зможуть подати пропозиції щодо внесення змін у лісове законодавство.
Керівники ж дочірніх підприємств лісового господарства і надалі нестимуть персональну відповідальність за своєчасну і повну передачу матеріалів щодо виявлених лісопорушень до правоохоронних органів, за заниження таксаційних показників при призначенні площі лісосік, які підлягають вирубуванню. За невиконання поставлених завдань до винних осіб застосовуватимуть дисциплінарні заходи — аж до звільнення із займаної посади. Контроль за виконанням усіх цих доручень працівниками «Лісгоспу АПК», Володимир Антонюк взяв на себе особисто.
Громадянам надані консультаційні номери телефонів, за якими можна отримати відповіді на всі запитання, що хвилюють, а також повідомляти про виявлення порушень лісового законодавства:
Барвінківське лісництво — (067) 469-38-26;
Ворсівське лісництво — (067) 469-38-24;
Недашківське лісництво — (067) 469-38-21;
Привітнянське лісництво — (067) 469-38-27.
Марина ЛІСНІЧУК.
