Більше тисячі людей прийшли попрощатися з 45-річним бійцем 26-ї артилерійської бригади Сергієм Шмиріним, який помер у військовому шпиталі Харкова від хронічної хвороби.
Рідні, друзі, бойові побратими та представники влади несли квіти у Будинок офіцерів, де відбувалося прощання, і згадували Сергія, як сміливого воїна, надійного друга та цікавого співрозмовника.
«Ми багато пройшли. Було хороше, було погане, але він був товаришем, якого рідко коли знайдеш - відважним, сміливим, іноді безрозсудним, на війні всі такі. В липні 2014-го ми прибули на фронт, під містом Щастя познайомилися. Він був розумним, грамотним, багато що міг підказати і направити. Він колись служив підводником, тому ми його охрестили «Боцманом», - каже товариш по службі Сергій.
Друзі розповідають, що Сергій воював від початку бойових дій на сході України, був розвідником, і навіть проблеми зі здоров’ям не змусили його залишити армію.
«Він був людяним. Він робив армію людяною, він дуже любив людей і пропускав все через себе. Половина хлопців звуть його батьком, половина - братом. З 2014 року він виконував завдання, за які багато хто не взявся б. І за це його цінували. При цьому він говорив з батьками своїх бійців наймолодших, і він повернув всіх, хто були. Ніхто не загинув. Він нехтував собою, він думав про інших, йому говорили, займись собою, займись здоров'ям але він так не міг. Хто взагалі з таких людей, які цим живуть, займаються якимись своїми контузіями або такими моментами? 2 дні походив, прийшов у себе і далі. Тепер я не знаю, як ми без нього. Люди заради нього залишалися служити і підписували контракт. У нашій армії є командири, може на за званням, а внутрішньо, заради яких люди просто залишаються в армії», - розповіла подруга бійця Олена Худякова.
Поховали Сергія Шмиріна на житомирському кладовищі на Корбутівці.
