Малинське водосховище нині схоже на величезну ковзанку. Через сильні морози тут утворилася більш як півметрова крига, а рясні снігопади накрили її товстим килимом снігу. Рибалки кажуть: така товщина витримає вагу кількох автомобілів. Отже, дихати під цим панцером рибі складно. Загинути від кисневого голодування можуть сотні карасів, товстолобиків, судаків тощо. Але допомогти водним мешканцям можна — було б бажання.
Так, минулої п’ятниці, 17 лютого, на ділянці водосховища неподалік лісоколеджу відбулась акція із попередження явищ замору риби в зимовий період. Професійні рибалки, рибалки-любителі, представники держекоінспекції, студенти й «небайдужі до болю природи люди» гуртом кинулися рятувати водних мешканців від задухи.
— Протягом останнього місяця ми постійно робили моніторинг на вміст кисню у цій водоймі, і побачили: його допустима концентрація значно зменшилася, — пояснює перший заступник начальника держекоінспекції в області Руслан Антонюк. — Без кисню неможлива життєдіяльність водних біоресурсів. Тому намагаємося наситити ним воду механічним способом.
Студенти й рибалки взялися за рибацькі бури — пробивати лунки, через кожні 10-15 метрів. Щоби праця не була марною, у кожен отвір помістили пучки сухого очерету — він перешкоджатиме швидкому замерзанню лунок і кисень зможе тривалий час потрапляти у воду. Але навіть такою юрбою потрібен час, щоб пробитися через міцну кригу. Аби пришвидшити роботу, на допомогу покликали… лісівників.
— Сильні морози цієї зими створили вкрай несприятливі умови для зимівлі риб на водосховищі. Товщина криги подекуди сягає 45 сантиметрів, — розповідає один з організаторів акції, рибалка, депутат міськради Сергій Карпенко. — Повсюди рибалки розставили «шуковки», через спеціальні отвори в них кисень також потрапляє до риби. Але цього мало. Одним буром пробити лунку теж важкувато, тому бензопилою прорізатимуть невеликі ополонки. Вдячні керівництву обох місцевих лісогосподарських підприємств, які підтримали акцію, надавши помічників і технікою.
Саме таким дідівським методом рибалки допомогли живим організмам дихати. Бо втрачати, кажуть, тут є що. Торік у квітні, за сприянням депутата обласної ради Олега Дзюбенка та першого заступника начальника Держекоінспекції в області Руслана Антонюка, щедро зарибнили найбільшу на Житомирщині водойму. У водосховище тоді випустили до тонни коропа й товстолоба — причому не малька, а дворічний зарибок вагою 200-300 грамів.
Щоправда, екологи заспокоюють: фактів явищ замору на цій водоймі не виявлено. Поки риба, у більшості, перебуває у так званих «зимових ямах», де кисню їй вистачає. Екологи знову відібрали пробу води для визначення у ній вмісту розчиненого кисню й доставили їх у відділ інструментального лабораторного контролю для подальшого дослідження. Нині, запевняють, для тутешньої фауни жодної загрози немає.
Та краще попередити небезпеку й допомогти водним мешканцям пережити зиму. Понад годину на льодовому полі малинського моря кипіла інтенсивна робота. Під час акції пробили до сотні лунок й вирізали з десяток ополонок, щоб дати рибі на задушній мілині ковток свіжого повітря.
Текст і фото Марини ЛІСНІЧУК.
