Якось зустріла жінку. Вона розповіла, днями до неї приїздили колектори і погрожували відібрати усе майно, якщо не сплатить боргів.
Як з’ясувалось, років десять тому Оксана взяла у двох банках кредити, щоб замість старенької батьківської хати звести новий будинок. Один із них виплатила, другий не осилила через життєві обставини. Сума боргу разом зі штрафними санкціями становила 200 тисяч гривень. Банк подав на неї в суд і виграв справу.
Так сталося, що жінці не було чим повернути всю суму боргу. Вона сплачувала щомісячно лише по 500-800 гривень. Через рік отримала листа, в якому повідомлялося, що заборгувала банку…
400 тисяч гривень. Оксана була в розпачі. Хіба це законно? Адже всі знають — після судового рішення борг не може зростати.
Як зазначає адвокат Світлана Плетень, раніше, дійсно, з видачею судового наказу про задоволення вимог кредитора здебільшого припинялися правовідносини сторін, що ґрунтувалися на кредитному договорі. Відповідно, банк не мав права нараховувати відсотки та комісію.
Проте Верховний Суд України 25 травня 2016 року при розгляді справи
№6-157цс16 ухвалив кардинально протилежне рішення. У правовій позиції постанови ВСУ, зокрема, йдеться: «…наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником відсотків, належних кредитору, відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України». Суди всіх інстанцій мають привести свою судову практику у відповідність до рішення Верховного Суду України. Людина відтак потрапляє у кредитну пастку, з якої практично не має шансів вибратися.
— Боржник зобов’язаний виконати рішення суду і погасити борг. Якщо своєчасно цього не зробив, банк продовжує нараховувати відсотки і пеню, оскільки кредитний договір не розірваний, — цілком погоджується із колегою адвокат Костянтин Гарбар. — До того ж надалі боржник на вимогу кредитора буде зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Тож, якщо не вдається повернути кредит — не варто ховатись від банку. У більшості випадків банкіри охоче йдуть назустріч клієнту й дозволяють, приміром, оформити кредитні канікули, під час яких можна сплачувати лише відсотки. Часто можна домовитись із банком і про часткове списання заборгованості.
Якщо ж фінансова установа усе-таки подала позов до суду, варто шукати кваліфікованого адвоката, який перевірить законність умов кредитного договору, строки позовної давності, правильність нарахування відсотків та штрафних санкцій тощо. До речі, банки часто нараховують відсотки не тільки «на тіло» кредиту, але й на заборгованість по відсотках, що незаконно.
— У моїй практиці був подібний випадок, — продовжує К. Гарбар. — Клієнт погасив кредит, але випадково не сплатив останніх 300 гривень. Через деякий час банк нарахував відсотки і штрафні санкції на суму 11 тисяч гривень. Клієнт звернувся в суд і борг вдалося зменшити до 1,5 тисячі гривень.
До речі, суд також може зменшити розмір неустойки у разі скрутного становища боржника, інвалідності, пенсійного віку тощо. Однак необхідно заявити відповідне клопотання до суду і надати докази. Ігнорування судових повісток і ненадання доказів призводять до стягнення значно завищеного боргу.
Відтак, щоб не виникало тяганини по судах, позичені в банках гроші краще вчасно віддавати.
Олена ПОКРОВСЬКА.
