Житомирська вулиця Миколи Сціборського, яка до перейменування в 2016 році носила ім’я радянського партійного і військового діяча Яна Гамарника, довжиною не більше кілометра. Вона починається біля російського кладовища, тягнеться уздовж восьмиповерхової будівлі обласного управління статистики та кондитерської фабрики й закінчується «дірявою» відсівною дорогою серед приватних будинків.
Уздовж розташовані також автомайстерні, служба ритуальних послуг, обласний державний нотаріальний архів, обласний центр з гідрометеорології, поліграфія та стайні колишньої будівлі поштової станції.
Нагадаємо, 28 березня 2018 року відзначається 120 річниця з дня народження видатного українського державного та військового діяча, теоретика українського націоналізму, Почесного громадянина Житомира Миколи Сціборського, який похований на подвір’ї Свято-Преображенського собору в центрі Житомира.
26 березня в Домі української культури відбувся присвячений видатному українцю лекторій, - повідомляє прес-служба Житомирської міськради. Його організували та провели науковці кафедри історії України ЖДУ імені І.Франка та фахівці управління культури міськради.
Довідка міськради:
Сціборський Микола Орестович – український державний та військовий діяч, один з фундаторів Організації Українських Націоналістів, підполковник Армії Української Народної Республіки, теоретик українського націоналізму, редактор офіційних видань ОУН, автор численних статей та праць з державотворення, автор проекту Конституції Української Держави - народився в Житомирі 28 березня 1898 року. Під час еміграції випускав друкований орган ПУН «Розбудова нації», став одним із засновників часопису «Українське слово» в Парижі, співпрацював з кількома періодичними виданнями та альманахами. Інженер-економіст, один з розробників проекту господарки майбутньої Української Держави, зокрема, в галузі рільництва. Автор праць «Націократія», «Земельне питання», «Україна в цифрах», «Національна політика більшовиків в Україні», «Сталінізм», «Україна й національна політика Совєтів» та інше.
Учасник відновлення Української Держави 1941 року. Помер у житомирській лікарні, отримавши дві кулі в обличчя, 30 серпня 1941 року, куди прибув у складі Похідних груп ОУН. Звання Почесного громадянина міста присвоєно в 2016 році (посмертно).
