Порушення мовлення у дітей може бути спричинене ще на етапі внутрішньоутробного розвитку та при пологах.
Про проблеми з мовленням у дітей йдеться у матеріалі управління охорони здоров’я Житомирської ОДА, підготовленому та опублікованому до Міжнародного дня логопеда, який відзначається 14 листопада.
За даними статистики, число мовних розладів зростає з року в рік, у зв’язку з цим актуальність проблем корекції мовленнєвих порушень у дітей вже має глобальний характер.
Помічаючи, що дитина не вимовляє багатьох звуків, батьки часто не звертають на це уваги, мовляв, років до п’яти вона «виговориться», а між тим, говорить координатор УОЗ ОДА за напрямом «Логопедія», логопед сурдо-логопедичного кабінету КУ «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня» Наталія Гаврилюк, досить часто цього так і не трапляється, втрачається дорогоцінний час, і дитина іде до школи з порушенням мовлення. У результаті – зайшовши у будь-який шкільний клас, приблизно у десяти учнів можна виявити проблеми мовлення.
«Причини цих порушень різні, і їх прийнято поділяти на ендогенні і екзогенні. До ендогенних відносять багатоплідну вагітність, токсикоз у 1 та 2 половині вагітності, несумісність резус-факторів матері і дитини, інфекційне захворювання матері під час вагітності, вплив різноманітних шкідливих звичок тощо, а до екзогенних – вік батьків, випадки асфіксії при пологах, коли порушується мозковий кровообіг, стрімкі пологи, кесарський розтин, родові травми та інші. Ми консультуємо батьків дітей, починаючи з тримісячного віку. Це діти з перинатальними ураженнями, недоношені діти, яких направляє до нас кабінет катамнезу, малюки, у яких є різноманітні неврологічні проблеми, та інші. Таких дітей бажано консультувати з раннього віку, тож логопед аналізує, що на певному віковому відрізку вміє дитина і над чим потрібно батькам працювати. І тут ми виступаємо ще й як педагоги, закликаючи батьків якомога більше спілкуватися зі своїми дітьми і бути при цьому рівноцінними партнерами, а не потурати примхам дитини, як це буває часто у родинах, де підростають, як ми їх називаємо, «принц на троні» чи «принцеса на горошині», – каже Наталія Гаврилюк.
Логопед наголошує: дуже важливо не пропустити так званий сензитивний період – найсприятливіший вік для розвитку тих чи інших психічних функцій (сприймання, мовлення, пам'яті тощо), що визначають психічний розвиток дитини і мають вирішальне значення для її навчання та виховання. Факторів при цьому, які пригальмовують мовлення, теж багато: це діти, які часто хворіють, соматично ослаблені, діти, у яких виявлено порушення зорового і слухового аналізатора, порушення рухової сфери, педагогічно запущені, тобто ті, які знаходяться в асоціальному середовищі, і ще категорія дітей, у яких гальмується активний словник через постійне сидіння з гаджетами, бо, окрім шкідливого впливу на органи зору, відбувається ще й перезбудження у корі головного мозку.
«Помилково вважати, що вчитель-логопед працює над виправленням тільки неправильної вимови звуків. Корекція звуковимови – це тільки верхівка айсберга. Логопед працює з усіма порушеннями мовлення: загальним недорозвиненням мовлення, його відсутністю, порушеннями голосу, темпу і тембру мови, мовними відхиленнями внаслідок патології центральної нервової системи. А між тим, рання діагностика мовленнєвих відхилень є запорукою успішних логопедичних занять», – йдеться у повідомленні.
Зазначено, що у 4 роки дитина має промовляти не менше 1,5 тис. слів, до п’яти років у дитини повинна вже сформуватись звуковимова.
«Батькам потрібно розмовляти з дитиною, а не саджати її перед телевізором дивитись мультики, доки самі дорослі займаються власними справами. От як було раніше, як виховували наших батьків дідусі і бабусі – брали, наприклад, з собою на город і називали вголос те, що росте: оце морквочка, оце огірочок, і дитина повторювала, так розвивалась звуковимова, і порушення мовлення у дітей зустрічались досить рідко. Нині ж, якщо в Житомирі корекційні логопедичні групи є чи не в кожному дитячому садочку, то малюки з наших сіл, райцентрів страждають через неохопленість – відсутність логопедів, віддаленість населених пунктів, погане транспортне сполучення, і в результаті іде така дитина до першого класу з проблемами мовлення, і часто у неї з перших днів через це формується шкільна дезадаптація. Дитина не хоче іти до школи – закладу, який не розрахований на якісь вади у дошкільній освіті, їй стає просто нецікаво», – констатує логопед та закликає батьків займатись зі своїми дітьми та працювати над їхнім розвитком.
Як повідомляв Житомир.info, 6 листопада 2019 року пресцентр управління охорони здоров’я Житомирської ОДА інформував, що в області спостерігається тенденція до щорічного збільшення захворюваності дітей на цукровий діабет.
