Незабаром весна, а це означає, що у водоймах області розпочнеться період розмноження риб, або нерестова пора.
Нерест – це особливий період в житті риб. Від того, як він пройде, залежить чисельність риби у наших водоймах.
Під час нересту, для збереження майбутнього потомства риб, у визначені строки, орієнтовно з першого квітня до середини червня, оголошується заборона на вилов водних біоресурсів (крім любительського та спортивного рибальства з берега в межах населених пунктів, за межами нерестових ділянок, однією поплавковою або донною вудочкою з одним гачком), на проведення змагань з рибальства, на пересування будь-яких плавзасобів, на проведення гідромеханізованих та днопоглиблювальних робіт тощо.
Але, крім заборони на вилов водних біоресурсів, необхідно подбати про збереження природних та створення додаткових штучних місць нересту риби. Слід зазначити, що під впливом негативних факторів, таких як забудова берегової лінії, знищення заток, перепади рівня води у водосховищах тощо, природні нерестовища зникають. За рахунок пересихання або надмірного заростання водойми рослинністю відкладена ікра пересихає або замулюється, що призводить до її загибелі.
Саме тому, Житомирський рибоохоронний патруль, з метою організації сприятливих умов для збереження та збільшення популяцій аборигенних видів риб, а також підвищення рибопродуктивності водойм, пропонує суб’єктам рибогосподарської діяльності, всім зацікавленим в збільшенні рибних запасів у водоймах області та просто небайдужим громадянам, хто дбає про майбутнє, залучитися до створення штучних нерестових гнізд.
Суть цього методу полягає в тому, щоб занурювати у водойми спеціальні конструкції, на які риба зможе відкладати ікру, яка, в свою чергу, в подальшому буде захищена від перепадів рівнів води та від хижаків. Для створення таких конструкцій можна використовувати цілком доступні матеріали, наприклад, такі, як гілки кущів та дерев, здебільшого, хвойних (доречним буде, також, використання ялинок та сосен, що залишилися після святкування Нового року). Залишки дерев зв’язуються у снопи або вінки. Для стійкого положення у воді до конструкції прив’язується каміння, а для утримання на плаву – порожні пластикові пляшки. Завдяки цій універсальній конструкції, створені гнізда не будуть чутливими до перепадів води, а відкладеній на них ікрі буде достатньо світла та тепла. Крім того, переплетені гілки будуть надійно захищати ікру, а в подальшому, і молодь риб від хижаків.
Наскільки ефективним буде використання штучних нерестовищ залежить від місця та часу їх установки. Так, зручними для установки вважаються ділянки водойм, що знаходяться якомога ближче до природних нерестовищ, з глибинами від двох до п’яти метрів, з достатнім рухом водяної маси, наприклад, затоки річок. На таких ділянках вода, зазвичай, добре прогрівається, не відбувається сильне замулення нерестового субстрату та створюються сприятливі умови для розвитку ікри риб. Не слід ставити штучні нерестовища задовго до початку нересту, так як довготривале перебування гнізда у воді призводить до його замулення та не приваблює рибу. Також, хороших результатів не дасть і постановка нерестовищ із запізненням, коли у основної частини риб нерест вже закінчився.
Визначити якісь конкретні терміни нересту для різних видів риб непросто. Все залежить від температурного режиму води. Так, наприклад, якщо для нересту щуки достатньо +4 °С, судака – біля +8 °С, ляща – майже +11 °С, то карасю для відтворення необхідна більш тепла вода – приблизно +14–15 °С, а для коропа, товстолоба та лина – близько 20 °С. Тому, в залежності від погодних умов та температури води у водоймі, можна приблизно визначити початок нересту кожного з виду риб: щука нереститься орієнтовно в березні, таки види, як окунь, судак, плітка, лящ, карась тощо – у квітні–травні, короп, товстолоб та лин – у червні.
Слід зауважити, що нерестові гнізда не потребують якогось особливого догляду, необхідно лише приблизно раз на два тижні виймати їх із води та чистити від намулу.
Отже, для дбайливого відношення до природних ресурсів, збереження та збільшення рибних запасів у наших водоймах, підвищення їх рибопродуктивності не треба великих витрат, необхідні лише бажання та зовсім небагато зусиль.
Житомирський рибоохоронний патруль наразі вже готується до проведення відповідних заходів та закликає керівників підприємств та фізичних осіб-підприємців – користувачів водних біоресурсів, громадські організації та всіх небайдужих підтримати ініціативу, залучитися до цієї доброї справи та організувати роботи по створенню штучних нерестовищ.
Для отримання консультацій та надання своїх пропозицій по даному питанню Ви можете зателефонувати до Управління Державного агентства рибного господарства у Житомирській області за номерами телефонів: стаціонарний - (0412) 24-57-81 або мобільний - 067-414-60-74.
Дбаймо про природу разом!
Слідкуйте за оновленнями на наших сторінках у Фейсбуці та Твіттері, а також підписуйтесь на наші канали у Youtube і в Telegram.
