В Україні є кілька населених пунктів з назвою Лебедівка — у Черкаській, Одеській, Київській та інших областях. Однак Лебедівка в Новоград‑Волинському районі Житомирщини має особливу історичну й культурну цінність, пов’язану з польською спадщиною та релігійною архітектурою.

Історичне минуле села

Село Лебедівка до 1960 року називалося Слобода Чернецька і було центром сільської ради з власною адміністрацією. Воно розташоване приблизно за 25 км від районного центру — міста Новоград‑Волинський — та за 8 км від залізничної станції Новоград‑Волинський II.

На початку XX століття ці землі на південному заході Житомирщини були населено переважно польськими громадами. Саме це сприяло тому, що в 1925 році тут було створено Польський національний район Мархлевський, де польські селяни займалися власним господарством, створювали колгоспи та отримували офіційний дозвіл на будівництво релігійних споруд.

Костел Святого Станіслава — унікальна пам’ятка

Однією з найвідоміших історичних споруд у Лебедівці є костел Святого Станіслава — римо‑католицький храм, зведений у 1925–1927 роках. За переказами, до початку будівництва парафія налічувала майже 5 тисяч вірян, у тому числі мешканців сусідніх сіл, і заздалегідь підготувала будівельні матеріали та майстра на прізвище Свідерський, який разом із синами здійснив будівництво.

Цікаво, що місцеві легенди пов’язують дозвіл на будівництво храму з особистим підписом Володимира Леніна. Через це деякі історики неофіційно називали костел «ленінським костелом» — настільки парадоксально виглядало зведення великої католицької святині в період активної боротьби радянської влади з релігією.

Костел побудований дерев’яним способом, без використання цвяхів, що є рідкісним прикладом традиційної техніки. Споруда вражає не лише своєю архітектурою, але й історією, пов’язаною із збереженням віровизн та культурних традицій серед польської громади регіону.

Періоди закриття та відновлення

Після радянської пацифікації сільських громад та репресій костел був закритий у 1931 році — вежі зруйнували, а приміщення перетворили на зерносховище. Проте з початком Другої світової війни святиню знову відкрили, і вона продовжувала функціонувати. Сьогодні костел Святого Станіслава є одним із найкраще збережених дерев’яних римо‑католицьких храмів Житомирщини та всієї України. Опіку над ним здійснюють священики з Новограда‑Волинського.

Польська спадщина та історія регіону

У період 1920‑1930‑х років на території Житомирщини існувала значна польська громада, що сформувала власне соціальне й релігійне життя. Саме тому навколо Лебедівки виникали колгоспи, парафії та культурні осередки, а також було створено польський національний район на кшталт Мархлевського.

Проте в 1935 році ця адміністративна одиниця була ліквідована. Польське населення піддалося депортації та репресіям — частина людей була вислана до Казахстану, інші розпорошилися по території СРСР. Ці події залишили глибокий слід у пам’яті місцевих громад і вплинули на демографічний склад краю.

Сучасність Лебедівки

Сьогодні Лебедівка — невелике село з населенням кількасот осіб, яке зберігає свою історичну і культурну спадщину. Воно залишається частиною Новоград‑Волинського району Житомирської області і має чіткі географічні координати: широта 50.475865° пн. ш., довгота 27.880962° сх. д. — це дає можливість легко знайти село на карті.

Сьогодні Лебедівка — це не лише сільська місцевість, а й символ збереження історичної пам’яті, де старі польські традиції поєднуються зі сучасним життям української громади.

Чому Лебедівка варта уваги

  • Історична назва — село було відоме як Чернецька Слобода;

  • Культурна спадщина — унікальний дерев’яний костел Святого Станіслава;

  • Польське минуле регіону — сформована громада та власні парафії у XX столітті;

  • Сучасне життя — збереження пам’яті та релігійної традиції у невеликому селі;

Цей матеріал показує, що Лебедівка на Житомирщині — це не просто маленьке село, а місце з багатою історією, яке зберігає пам’ять про складні сторінки XX століття та вагомий культурний спадок.

Текст та фото Романа Маленкова, Сергія Щербія