Друга й довша частина синього шляху ПТТК Влодава – Уршулін (загалом близько 122 км). Від Витична шлях не йде до Уршуліна навпростець, а робить велику петлю Ленчинсько-Влодавським поозер'ям: на північ — до ставів Пєшоволі й Сосновиці, далі на захід і південь через Лібішув, Комарувку, Лейно та Старе Залуче, а потім через Свєрщув і Верещин до дирекції Поліського національного парку в Уршуліні. Маршрут лінійний, синє маркування. За нашим треком — 92 км, тобто три-чотири дні ходу з ночівлями в Сосновиці, Старому Залучі й Уршуліні.
Від Витична до Сосновиці
Перші кілометри ведуть повз Витицьке озеро, найбільше на поозер'ї, через хутір Ловішув, Вульку Витицьку й Новини. У Пєшоволі шлях проходить біля стежки «Перегод» Поліського нацпарку: п'ять кілометрів греблями між ставами, дві оглядові вежі й укриття для спостереження за чаплями, бакланами, рибалочками й орланами-білохвостами; тут живе й болотяна черепаха. Через Ізабелін шлях виходить у Сосновицю — колишнє містечко з правами від 1685 року. 1775 року тут жив Тадеуш Костюшко, який учив малювання й математики доньок гетьмана Юзефа Сосновського; про ті часи нагадує так званий дворик Костюшка. У селі є костел, православна церква, магазини й ночівля, а неподалік лежить Чарне Сосновицьке озеро з полем для наметів Парчівського лісництва.

Лісами до озера Луке
За Сосновицею маршрут повертає на захід і південь: Лібішув, Бялка, Старий Ожехув, Комарувка, Лейно, Ягодно. Це найлісистіша частина шляху, з невеликими озерами й торфовищами. Старе Залуче лежить біля озера Луке — найбільшої водойми Поліського нацпарку. Із села починається стежка «Сплави»: близько 7,5 км, понад чотири кілометри дерев'яних кладок через вільшняки й перехідне торфовище до плавучого помосту над озером. Синій шлях оминає саме озеро, тож «Сплави» — окрема петля на пів дня. Старе Залуче відоме й тим, що з середини XIX століття тут виготовляли повози та брички; тепер у селі багато агросадиб.

Свєрщув, Верещин і Уршулін
Від Грабняка шлях спускається на південь, у гміну Цицув: Вулька Надрибська, Гарбатувка, Щупак. У Свєрщуві варто зупинитися біля дерев'яного костелу святого Василія 1800 року — колишньої греко-католицької, а потім православної церкви з дерев'яною дзвіницею. Далі — Верещин, давнє гніздо роду Верещинських, у якому бував Миколай Рей. Тут стоїть костел святого Станіслава, а 26 травня 1942 року німці розстріляли у Верещині 300 євреїв. Через Анджеюв шлях доходить до Уршуліна, де працює дирекція Поліського нацпарку з освітнім центром.

Як дістатися і що врахувати
Це Польща: громадянам України потрібен закордонний паспорт. Уршулін лежить на трасі Люблін – Влодава, якою ходять автобуси; Сосновиця має сполучення з Парчевом і Любліном, але сільських рейсів мало, тож розклад перевірте заздалегідь. Сам шлях безкоштовний, а природні стежки нацпарку («Перегод», «Сплави» та інші) платні: за даними парку, 7 злотих за одну стежку або 16 злотих за денний квиток на всі; квитки продають в Уршуліні та онлайн. Найкраща пора — з травня до вересня, а навесні й восени — перельоти птахів. Комарів і кліщів багато, після дощів лісові дороги розмокають. Східна частина маршруту біля Витична лежить приблизно за 19 км від кордону з Білоруссю: кордон закритий, і поблизу нього можливі перевірки Прикордонної служби Польщі.