Солдата Сергія Кисіля на сторінках «МН» згадували не раз. У лютому 2015-го чоловік отримав поранення у зоні АТО, рідні й волонтери збирали кошти на його лікування. Рік про Сергія майже нічого не чули. Де він нині, чи вдалося нарешті стати на ноги? Про це розповіла мама солдата Анастасія Федорівна, завітавши напередодні Нового року в редакцію із проханням допомогти.
…У зону антитерористичної операції 37-річний малинчанин Сергій Кисіль потрапив в одній із перших хвиль мобілізації. На передовій був звичайним солдатом, проте, виконував важливе завдання: давав сили бійцям боротися із ворогом — готував обіди, піднімав бойовий дух смаколиками.
3 лютого 2015 року поблизу Артемівська Донецької області Сергій, разом із товаришами, потрапив під мінометний обстріл ворожих збройних формувань. Отримав серйозне поранення, у результаті якого — вогнепальний багатоуламковий перелом лівої стегнової кістки з дефектом кісткової тканини.
Першу медичну допомогу Сергієві надавали у Дніпропетровську, згодом гелікоптером доставили на Львівщину. Два роки він практично живе у лікарняних палатах. Переніс чотири операції. Завдяки підтримці львівських волонтерів, представники української діаспори в Іспанії зібрали 7000 євро, аби Сергій пройшов обстеження в одному з медцентрів цієї країни. Саме іспанські медики вберегли ногу чоловіка від ампутації, адже рана після операції загноїлася…
Тепер за лікування Сергія Кисіля беруться медики приватної столичної клініки «Ілая», яка спеціалізується на біовідновленні кісткової тканини. На чоловіка чекає декілька оперативних втручань. Є надія: завдяки фахівцям «Ілаї» у малинчанина з’явиться шанс повноцінно стати на поранену ногу. Це засвідчив приклад нашого земляка — бійця Олександра Марченка із Пристанційного, якому в цій клініці відновлюють плечовий суглоб. Однак, як і у випадку з Олександром, на лікування Сергієві потрібні чималі кошти.
У договорі, який він уклав із клінікою, по пунктах розписані кількість і вартість необхідних медичних послуг: починаючи від першої консультації лікаря за 300 гривень, і закінчуючи носієм кісткового фрагмента за 30 000 гривень. День перебування у клініці обходиться майже у 1400 гривень. Загалом потрібно 530 000 гривень — зі знижкою для учасника АТО. Самостійно такої суми рідним Сергія не зібрати. Тож мама солдата звертається за допомогою до небайдужих земляків.
— Важливо не втратити час. Нам хоч би зібрати частину коштів. Як тільки перешлю її на рахунок клініки — лікування продовжать. Стукаю в різні інстанції, за допомогою зверталася до місцевих чиновників і обласних депутатів. Але наприкінці року, сказали, на фінансову підтримку надіятись марно. А дехто ще й розсердився: «Йому іспанці на лікування гроші дали. Що вам іще потрібно?» — бідкається Анастасія Федорівна, продовжуючи втирати сльози. — Але ж наші чоловіки, батьки, сини, брати на Сході воюють за Україну, а не за Іспанію чи будь-яку іншу країну. Досі не розумію, чому наша держава кидає напризволяще тих, хто ціною власного здоров’я і життя відстоює її територіальну цілісність, забезпечує мир і спокій українців?
Навряд чи хтось дасть однозначну відповідь на запитання матері учасника АТО. Але перевернути сторінку із цією сумною історією у житті чоловіка та його рідних — під силу всім нам.
Реквізити:
картка «ПриватБанку»
№4149 4978 3464 0296
(на ім’я Анастасії Федорівни Кисіль).
Давайте разом допоможемо землякові стати на ноги!
Марта РОК.
