1542. Народилася Марія Стюарт (Марія I), королева Шотландії у 1542-1567 рр., донька Джеймса V.
Була пов'язана з англійською королівською династією по лінії Генріха VII, відтак становила загрозу Єлизаветі І, котра в той час перебувала на англійському троні (крім того – ще й як носійка католицької релігії). Після насильницького зречення трону королеву Марію ув'язнили, але в 1568 р. вона втекла в Англію. Єлизавета І також ув'язнила Марію Стюарт, тоді як католики розглядали її як справжню королеву Англії і починали численні змови з метою захоплення англійського престолу. Після однієї з таких змов Марію Стюарт засудили й стратили.
1609. У Мілані відкрилася Бібліотека Амброзіана – друга найбільша в Європі публічна бібліотека після Бодлеанської, відкритої в Оксфорді у 1602 р. До Амброзіанської бібліотеки входить також картинна галерея.
1878. Народився Михайло Омелянович-Павленко, український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР.
Був головнокомандувачем УГА, командував операціями І Зимового походу. На службі ЗУНР Михайло Володимирович перебував до 7 червня 1919 року, коли Галицька армія, потерпаючи в протистоянні з польськими частинами від нестачі озброєння й медикаментів, відійшла до Збруча — на кордон зі Східною Україною. Генерал повернувся в розпорядження штабу Дієвої армії УНР. Об'єднані Галицька та Дієва армія УНР у липні 1919 року почали спільний переможний похід на Київ — Одесу. Зламавши спротив російських більшовицьких формувань, українські війська швидко досягли столиці, де зустрілися зі ще однією російською армією — білогвардійцями генерала А. Денікіна, які, проте, не відважилися вступати у відкритий конфлікт. 8 вересня 1919 року він став командувачем Запорізької групи — одного з найкращих з'єднань Дієвої армії УНР, на чолі якого вже невдовзі почав боротьбу з білогвардійцями. Восени 1919 р. призначений командиром Запорізького корпусу, а на початку грудня — командувачем Армії УНР.
1907. Королем Швеції став Густав V.
Гострі протиріччя між великими державами, які, між іншим, стали причиною утворення Троїстого союзу та Атланти, дедалі реальніше загрожували війною. У зв'язку із створенням нового кабінету король Ґустав V спеціально відзначив у протоколі, що він прихильник зміцнення обороноздатності країни. Проте об'єднана ліберальна партія здобула перемогу на виборах 1911 року зокрема завдяки своїй платформі, спрямованій на роззброєння і зменшення військових витрат, тому її лідер Карл Стаф відмовився, попри загрозливий подих війни в 1913-1914 pоках, подати законопроект про збільшення військових асигнувань і подовження терміну військової служби. Ґустав V, зі свого боку, вимагав негайного вирішення питання про оборону країни. На підтримку вимоги короля організовано так званий «селянський похід». 6 лютого 1914 року понад 30 000 селян з усіх куточків країни рушили до королівського палацу, вимагаючи негайного вирішення питання про оборону і висловлюючи готовність на будь-які необхідні жертви - чи то подовження терміну служби, чи підвищення податків. Звернувшись до них із балкона свого палацу, Ґустав V відверто заявив, що не поділяє поглядів прем'єр-міністра на питання оборони й вважає, що їх «необхідно обговорити в цілому й вирішити зараз же, невідкладно, у взаємозв'язку». Король недвозначно показав, що виступає проти політики прем'єр-міністра та уряду.
1919. Коаліція союзників (члени Антанти) визнала східним кордоном Польщі „лінію Керзона”, юридично затвердивши окупацію Польщею етнічних українських земель - Холмщини, Лемківщини, Посяння і Підляшшя.
1937. Розстріляний Павло Флоренський, російський релігійний філософ і вчений. 1911 р. приймає священицький сан — ректор Московської духовної академії єпископ Волоколамський Феодор висвячує його на ієрея.
1914 р. виходить друком перша велика наукова праця о. Павла «Стовп і ствердження Істини», яка викликала різку критику консервативних російських богословів. 1918 р. Московська духовна академія переміщується із Сергієвого Посаду до Москви, а згодом взагалі закривається під тиском радянської влади. У 1916—1925 рр. о. Павло пише такі праці, як «Нариси філософії культу», «Іконостас», «Біля водорозділів думки» та інші, які пізніше стали класичними взірцями російського богослов’я. 1921 р. після повного припинення занять у академії о. Павло працює в Головному управлінні енергетики, відновлює свої дослідження з математики та фізики. Друкує низку статей з технічної тематики, пише монографію про діелектрики (1924), здійснює грунтовні наукові дослідження у сфері матеріалознавства. Одночасно працює вченим секретарем Комісії з охорони пам’яток історії та старовини Троїце-Сергієвої лаври. 1928 р. його вперше було заарештовано і вислано до Нижнього Новгорода, звідки він повертається завдяки заступництву Катерини Пєшкової — дружини письменника Максима Горького. Однак 26 лютого 1933 р. о. Павла знову заарештовують, засуджують, етапують на Далекий Схід, потім на Соловки. Його було розстріляно згідно з постановою уповноваженої трійки НКВС у Ленінградській області.
1941. США оголосили війну Японії.
1941. У Польщі, в Хелмінському концтаборі неподалік Лодзі, гітлерівці вперше застосували отруйний газ для вбивства євреїв.
1941. Японці вторглися у Таїланд, Малайю, Філіппіни та Гонконг (початок Таїландської, Малайської, Філіппінської операцій та Гонконгської оборони). Китай оголосив війну Японії.
1980. 25-річний Марк Девід Чепмен кількома пострілами в спину вбив Джона Леннона, який пізно увечері повертався з дружиною Йоко Оно зі студії звукозапису.
Убивця навіть не намагався втекти з місця злочину, незворушно читаючи в очікуванні поліції свою улюблену книгу – «Над прірвою у житі» Селінджера. Леннон був убитий перед респектабельним будинком „Дакота” на 72-й вулиці (Нью-Йорк, Манхеттен), у якому вони з Йоко на той час мешкали.
1987. У Вашингтоні генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов і президент США Рональд Рейган підписали договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності. СРСР за договором повинен був знищити 1752 ракети, США – 859.
1989. Помер Микола Лівицький, український громадсько-політичний діяч, журналіст президент УНР в екзилі (США) у 1967-1989 рр.
Один із засновників і керівників Українського національного державного союзу (УНДС): заступник голови (з 1946), голова УНДС (з 1951). Від 1949 — член виконавчого органу (уряду) Української Національної Ради, а з 1957 — голова (прем'єр) виконавчого органу і міністр закордонних справ. Був редактором газети «Мета» Українського інформаційного бюро в Мюнхені (1954-57). Упродовж 1967-89 — Президент УНР в екзилі. Написав низку праць, у тому числі «Захід — Схід і проблематика поневолених Москвою націй» (1975), «ДЦ УНР в екзилі між 1920 і 1940 роками» (1984). Похований на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.
1990. Публікація та введення в дію закону Української РСР "Про свободу віросповідань", ухваленого Верховною Радою УРСР 25 жовтня.
1991. У Віскулях (Біловезька пуща) президенти України Леонід Кравчук, РРФСР - Борис Єльцин і голова Верховної ради Республіки Білорусь Станіслав Шушкевич підписали документи про розпад СРСР і створення СНД.
1999. У Кремлі президент Росії Борис Єльцин і президент Білорусі Олександр Лукашенко підписали Договір про створення Союзної держави Росії і Білорусі.
2004. Верховна Рада України проголосувала за «великий пакет» - внесення змін до Конституції (законопроект № 4180), зміни Конституції в частині місцевого самоврядування (№ 3207-1) та закон «Про особливості застосування закону України «Про вибори Президента України» при переголосуванні повторного голосування у грудні 2004 року».
«За» проголосували 402 депутати, «проти» - 21, не голосували - 19. Президент Кучма підписав закони просто в сесійній залі ВР. Трохи раніше він заявив, що Генпрокурор Васильєв подав заяву про звільнення.
Також парламент 399 голосами відправив у відставку Центральну виборчу комісію на чолі із Сергієм Ківаловим і затвердив новий склад ЦВК, головою якого згодом був обраний колишній заступник Ківалова Ярослав Давидович.
За матеріалами Україна Incognita
