Петро-Павлівський Світязький монастир стоїть на березі озера Світязь, у селі Світязь Шацької громади. Його головна окраса — мурована Петропавлівська церква 1846 року, пам'ятка архітектури національного значення. Біла ротонда з колонами на тлі озера — одне з найвпізнаваніших місць Шацьких озер. Сам монастир заснували 2002 року, і він діє при старовинному храмі.
Парафія з 1531 року
Церква й парафія в Світязі вперше згадуються в документах 1531 року — тоді вона входила до Любомльської протопопії. 1533 року світязький храм платив 16 грошів податку. На початку XIX століття парафія мала близько 700 вірних. 22 січня 1834 року дерев'яна церква згоріла від недогарка свічки: врятували лише книги й метричні записи від 1799 року. Наступного року світязяни звели дерев'яну каплицю з дзвіницею.
Церква Браницьких
На початку 1840-х років муровану церкву почав будувати граф Владислав Браницький, а завершила його дружина, графиня Роза Потоцька, вже після смерті чоловіка. Браницькі звели також храми в Шацьку й Головному. 1846 року церкву освятили. Тоді в Світязі було 140 дворів і близько 1150 жителів.
Церква однобанна: центральна частина кругла в плані, із заходу — притвор, зі сходу — вівтар, з півдня й півночі — чотириколонні тосканські портики. Над ротондою — купол із барабаном і цибулястою банею.
Ротонда над озером
Круглі в плані храми — рідкість для волинських сіл, де будували переважно хрестові церкви. Ротонда Браницьких з тосканськими портиками — відгомін класицизму, модного серед магнатів першої половини XIX століття. Поставлена просто над водою, вона стала символом Світязя: її фотографують з човнів, з пляжу й з дороги до озера. Поруч уже в XXI столітті звели нові храми монастиря на честь ікони «Спорителька хлібів» і Олексія, чоловіка Божого.
Порада
Храм відкритий щодня з ранку до вечора, а влітку для охочих проводять екскурсії. Найкращі фото — з берега озера на заході сонця. Монастир діючий, одяг має бути відповідним.
Як дістатися
Село Світязь — на березі озера, кілька кілометрів від Шацька. Більше — у статтях Світязь і Шацьк.
