Прип'ять

Прип'ять — головна річка Полісся й найбільша права притока Дніпра. Вона починається на Волині, тече через усе Волинське й Рівненське Полісся, далі через Білорусь і повертається в Україну вже біля Чорнобиля, щоб влитися в Київське водосховище. Довжина Прип'яті — 775 кілометрів, з них в Україні — 261. Назва давня: «Припеть» означало «притока».

Витік на Волині

Прип'ять бере початок біля села Голядин на Ковельщині, серед боліт і меліоративних каналів. У верхів'ї річище каналізоване, а нижче стає звивистим, з меандрами, старицями, протоками й піщаними островами. Ширина річки у верхній течії — до сорока метрів, у середній — 50–70, а в пониззі сягає 250 метрів.

Прип'ять біля Невіра на заході сонця. Фото: Maciej Kawecki, CC BY-SA 4.0

Велика заплава

Головна особливість Прип'яті — широка заплава: у верхній течії два-чотири кілометри, а в пониззі — десять-п'ятнадцять. Навесні вода піднімається на кілька метрів і на тижні, а то й місяці заливає луки. Саме ці розливи й зробили Полісся краєм боліт, озер і островів. Колір води буруватий через торф'яні ґрунти басейну.

До Прип'яті впадає понад десять тисяч річок і струмків. Праві притоки течуть Україною: Турія, Стохід, Стир, Горинь, Уборть, Уж. Ліві — переважно Білоруссю: Піна, Ясельда, Случ, Птич. Однією з проток Прип'ять з'єднана з озером Нобель, найбільшим на Рівненщині, а Дніпровсько-Бузький канал сполучає її з басейном Західного Бугу.

Старе русло Прип'яті біля озера Люб'язь. Фото: Ковальчук Роман, CC BY-SA 3.0

Нацпарк «Прип'ять-Стохід»

На Волині заплави Прип'яті й Стоходу охороняє національний природний парк «Прип'ять-Стохід» біля Любешова. Тут гніздиться багато водоплавних птахів, а на заплавних луках цвітуть рідкісні рослини.

Риба

У рівненській частині Прип'яті налічують 34 види риб і міногу українську, занесену до Червоної книги. Тут трапляються ялець, минь, марена дніпровська, гольян озерний. Найчисленніші — щука, плітка, краснопірка, лящ, в'юн і окунь.